Ж ЖурналЖіночі історії та інтерв'ю

Боєць ГУР «Зергут»: від російського фаната до захисника України

·5075 слівредакція
Боєць ГУР «Зергут»: від російського фаната до захисника України

Микита, уродженець Марій Ел, понад десять років тому переїхав до України. Сьогодні він — сержант батальйону «Сибір» і розповідає, чому взяв до рук зброю проти Росії.

Микита, відомий серед побратимів як «Зергут», народився в Республіці Марій Ел і за національністю є марійцем. Він переїхав в Україну ще до подій Майдану, а згодом, проживаючи в Києві, переосмислив своє ставлення до країни. У минулому чоловік був футбольним уболівальником московського «Спартака» і, за його словами, перебував під впливом російської пропаганди.

Рішення стати на бік України визріло понад два роки тому. «Я просто сидів удома в Києві й думав, чи хочу я залишитися тут жити в майбутньому», — згадує Микита. Він зробив висновок, що хоче зробити внесок у майбутнє країни, і пройшовши перевірки, приєднався до батальйону «Сибір» у складі ГУР. До служби він не мав жодного стосунку до військової справи — займався бізнесом та криптовалютами.

Специфіка батальйону, за словами бійця, широка: від розвідки до штурмових операцій. Микита брав участь у боях на Харківщині, зокрема на Куп'янському напрямку, а також у відбитті атак на Суми, де, за його словами, воював проти російських морпіхів. «Ми не щадили їх. У результаті їхній батальйон довелося відкотити на переформування», — розповідає він.

Окремо Микита зупиняється на мотивації росіян, які воюють проти України. Він вважає, що більшість із них, особливо ті, хто приєднався після 2023 року, керуються лише грошима. Водночас він зауважує, що в російському суспільстві досі сильні імперські наративи, які маскуються під патріотизм. Сам Микита визнає, що колись і він недолюблював українців, хоча ніколи не був в Україні до переїзду.

Говорячи про майбутнє, боєць не вірить у швидке примирення народів. Він наголошує, що для змін потрібна глибока трансформація самої Росії, аж до розпаду федерації. «Якщо ми зараз виб'ємо їх на кордон 1991 року і для них не буде жодних наслідків, то через 5–10 років ситуація повториться», — застерігає він. Сам Микита не планує повертатися на батьківщину, проте не виключає, що колись зможе приїхати туди як гість.

Читайте також