Ж ЖурналЖіночі історії та інтерв'ю

Іконопис як родинна традиція: історія хмельницької майстрині Юлії Неліної

·488 слівредакція
Іконопис як родинна традиція: історія хмельницької майстрині Юлії Неліної

Юлія Неліна очолює Хмельницьку школу іконопису, засновану її батьками. Вона пише ікони з шести років і прагне передати родинну справу своїм дітям.

Юлія Неліна — директорка Хмельницької школи іконопису. Цей заклад заснували її батьки, Микола та Наталія Бенедищуки, 1996 року. Відтоді студія перетворилася на школу, а після смерті батька у 2021 році керівництво перейшло до Юлії.

Жінка згадує, що зростала в атмосфері творчості. Ікони почала писати ще в дитинстві: «Я пишу ікони з шести років. Я була ще доволі малою, але, як зараз, пам'ятаю, що мені дуже хотілося бути причасною до створення ікон». Вона самостійно добиралася через усе місто до батьківської студії, чекаючи на тролейбус, який курсував з мікрорайону Озерна до середмістя приблизно раз на дві години.

У творчому доробку Юлії Неліної — понад тридцять ікон. Більшість із них вона подарувала: роботи експонувалися на виставках, а тепер перебувають у церквах та навіть у Верховній Раді. Майстриня зізнається, що процес написання ікон приносить їй натхнення і задоволення, а багаторічний досвід робить цю справу легкою та приємною.

Родинна традиція продовжується і в наступному поколінні. Діти Юлії — 12-річний син Данило та 7-річна донька Вероніка — зростають у творчій атмосфері. Вони з дитинства цікавляться іконописом і навіть просилися піти з танців раніше, щоб малювати разом із матір'ю. Син, за словами майстрині, уже серйозно ставиться до цієї справи.

Юлія Неліна переконана, що іконопис — давнє ремесло, яке варто зберігати. Вона зазначає, що для опанування цього мистецтва не обов'язково мати особливу підготовку — достатньо внутрішнього бажання. «Варто просто хотіти. Внутрішнє бажання допомагає подолати будь-які труднощі», — додає художниця. Своєю метою вона бачить передачу знань дітям і продовження сімейної справи.

Читайте також