Оля Полякова вперше розповіла про насильство в юності у Вінниці

В інтерв'ю журналістці Раміні Есхакзай українська виконавиця вперше публічно розповіла про травматичний досвід, який пережила в підлітковому віці. Стосунки з чоловіком, який був значно старший за неї, почалися, коли Поляковій було лише 16 років. Тоді він був відомим у Вінниці авторитетом.

Як розповіла артистка, після розриву колишній партнер почав її переслідувати. Мати співачки близько двох місяців переховувала доньку, але чоловікові вдалося її знайти. Після цього, за словами Полякової, вона зазнала серйозного побиття, через яке опинилася в лікарні. Також вона згадала про підпал дверей квартири, де жила разом із матір'ю, і припустила, що до переслідування могли бути причетні інші люди.

Наслідки тих подій залишилися зі співачкою надовго. На обличчі в неї залишився шрам на брові, а травма з часом спричинила проблеми з вухом і слухом. Полякова наголосила, що вони з матір'ю зверталися до поліції, проте належної реакції на заяву не отримали. Водночас виконавиця зазначила, що ніколи не прагнула помсти колишньому партнеру.

Ім'я чоловіка, про якого йдеться, — Сергій Кармаліта. Згідно з відкритими даними, він двічі обирався депутатом Вінницької міської ради — у 2002 та 2006 роках. У 2010 році його кандидатура не пройшла, а в 2015-му він балотувався від партії «БПП «Солідарність». У вересні 2020 року Кармаліта був зареєстрований кандидатом на посаду міського голови Вінниці як самовисуванець. Також він обіймає посаду президента Вінницького міського союзу підприємців та промисловців і керує кількома компаніями, зокрема у сфері торгівлі брухтом.

У біографії Кармаліти є й епізод, пов'язаний із правоохоронцями: у 2003 році його затримували у справі про вибухи в маршрутках Вінниці, внаслідок яких загинули двоє людей. Тоді він заявляв, що з нього намагалися вибити зізнання. Того ж року були порушені кримінальні справи щодо працівників міського відділу міліції за незаконне затримання.

Історія Полякової — чергове свідчення того, що насильство щодо жінок часто залишається поза увагою правоохоронців, а постраждалі роками не наважуються говорити про пережите. Для самої співачки ця розповідь стала способом звільнитися від тягаря минулого, а для суспільства — нагадуванням про те, як важливо вірити тим, хто наважується порушити мовчанку.