Точку неповернення у відносинах України та Польщі вже пройдено — експерт

Керівник програми Східна Європа аналітичного центру PISM, що консультує польський уряд, Даніель Шеліговський заявив, що пік ескалації у стосунках між Києвом і Варшавою припав на кінець липня. За його словами, це найгірший епізод у відносинах двох країн із початку 1990-х років.

«Я згоден із твердженням, що це найгірший епізод польсько-українських відносин за всю історію, з початку 1990-х років. А тому проста відповідь — давайте повернемося до того, як було раніше — вже не спрацює, вже неможливо. Я ще до того звик говорити про те, що в нас точка неповернення ще попереду, на жаль, ми вже залишили її позаду. Треба думати про новий проміжок польсько-українських відносин, про зовсім нову форму», — сказав експерт в ефірі Radio NV.

Шеліговський також зазначив, що очікував ще серйознішого загострення, зокрема напередодні Дня пам’яті жертв Волинської трагедії, однак пік виявився не таким потужним, як міг би бути.

Загострення розпочалося наприкінці червня, коли президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Причиною стало присвоєння одній з українських військових частин найменування на честь Героїв УПА, що, на думку Навроцького, виходить за межі внутрішніх справ України. У відповідь низка українських політиків, зокрема Кирило Буданов, Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко, оголосили про відмову від польських нагород, а Зеленський повернув орден через Нову пошту.

Згодом сторони намагалися врегулювати ситуацію. Андрій Сибіга запропонував пакет антикризових заходів, включно із зустріччю істориків, а на саміті НАТО в Анкарі Зеленський і Навроцький домовилися продовжити діалог, хоча історичні суперечки вирішити не вдалося. Навроцький тоді повторив, що символіка, пов’язана зі Степаном Бандерою, обмежує європейські амбіції України. Він також закликав польський парламент ухвалити закон про заборону червоно-чорного прапора ОУН та УПА, пов’язуючи його естетику з нацистською концепцією «крові і ґрунту», хоча підтверджень такого зв’язку немає.

Опитування показують, що суспільні настрої в Польщі змінилися. За даними IBRiS, третина поляків після цих подій почала ставитися до українців гірше, і лише 1,8% — краще. Уперше з 2014 року кількість противників прийняття українських біженців перевищила кількість прихильників: у липні 42% підтримували надання притулку, 52% були проти. Для порівняння, у травні 2022 року цю політику схвалював 91% поляків. Крім того, польська поліція зафіксувала зростання ксенофобних злочинів проти українців: за першу половину 2026 року надійшло 180 заяв — на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Отже, нинішня криза — не просто епізод у дипломатичній рутині, а системний злам, який потребує принципово нових підходів. Історичні образи та політичні символи виявилися потужнішими за прагматичні інтереси, і відновлення довіри, ймовірно, триватиме значно довше, ніж саме загострення.