Папа Лев XIV розповів про предків-рабів і рабовласників у своїй родині

Папа Римський Лев XIV, уродженець Чикаго, став першим в історії главою Католицької церкви, який народився в США. Під час розмови з журналістами у літній резиденції Кастель-Гандольфо він зробив кілька особистих зізнань, які привернули увагу до його родинної історії.

За словами понтифіка, він походить із сім’ї іммігрантів. Його бабуся та дідусь переїхали до США з інших країн. Водночас по материнській лінії серед його предків були як раби, так і ті, хто володів рабами. Це відкриття стало можливим завдяки генеалогічному дослідженню, яке провів історик Генрі Луїс Гейтс-молодший разом із фахівцями American Ancestors та Cuban Genealogy Club of Miami на замовлення The New York Times Magazine.

Дослідники простежили родовід Папи на 15 поколінь та ідентифікували понад сто предків. Особливу увагу приділили материнській гілці: її представники жили в історичному Сьомому районі Нового Орлеана, який був центром луїзіанських креолів. Архівні документи початку XX століття класифікували їх як «чорношкірих» або «мулатів», тобто людей змішаного африканського та європейського походження. Серед материнських предків Папи щонайменше 17 осіб у XVIII–XIX століттях значилися як «вільні люди кольору», «мулати» або «квадруни».

Водночас дослідження показало, що історія родини відображає складну й суперечливу спадщину рабовласницької епохи. Одна з пращурок Лева XIV після звільнення сама володіла рабами, а інші родичі народилися в рабстві, але згодом здобули свободу та майно. Папа визнав ці факти, коли в інтерв’ю сказав, що його предки були по обидва боки цієї історичної несправедливості.

Лев XIV наголосив, що дуже цінує США за свободу та можливості, які країна надає іммігрантам. Водночас він додав, що після обрання понтифіком бачить себе передусім главою Вселенської Церкви, а не представником окремої держави. «Я думаю про себе більше як про Папу, який просто є американцем», — сказав він.

Раніше Лев XIV став першим понтифіком, який від імені Католицької церкви вибачився за запізніле засудження работоргівлі. У документі, присвяченому штучному інтелекту, він висловив «глибокий сум через величезні страждання та приниження, яких зазнали стільки людей».