Шахрайство під час війни: як тривоги й відключення світла стали ґрунтом для нових схем

Заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ Анна Довгальська звертає увагу на психологічний бік проблеми: у стані тривалої небезпеки люди швидше реагують на повідомлення, які вимагають негайних дій. Тому шахраї дедалі частіше використовують формулювання про заблокований рахунок, термінове підтвердження чи нараховану допомогу — усе це створює відчуття загрози або браку часу.

Статистика показує, що кількість і ціна таких атак змінюються різноспрямовано. За даними НБУ, минулого року кількість незаконних операцій із платіжними картками, за якими зафіксовано збитки, зменшилася на 5% — до 256 тисяч. Водночас загальна сума втрат зросла на 24%, сягнувши 1,4 млрд грн, а середній розмір однієї операції збільшився на 30% — із 4247 до 5536 грн. Дані сервісів AntiFraud HUB Асоціації ЄМА додають деталей: за весь 2025 рік у базі зафіксували 41,8 тисячі нових «дропів» — людей, чиї картки чи рахунки використовують для сумнівних операцій. Лише за перше півріччя 2026 року таких випадків налічувалося понад 30,4 тисячі. Протягом квітня–серпня 2026 року Fraud Payments Tracker опрацював повідомлення про підозрілі транзакції на суму близько 724 млн грн, а в липні–серпні AntiFraud HUB підтвердив понад 2,18 млн перевірок, пов’язаних із негативною шахрайською історією.

Окремий ризик — маніпуляції з мобільними номерами. За даними ЄМА, щомісяця сервіси виявляють приблизно 4,5–5 тисяч високоризикових замін SIM-карток. Такі операції можуть використовувати для перехоплення кодів підтвердження та спроб доступу до мобільного банкінгу. «Ці цифри свідчать про головну тенденцію: шахрайство стає не обов’язково масовішим, але дорожчим для потерпілого. Банки посилюють автентифікацію та системи моніторингу, тому зловмисники дедалі частіше намагаються “зламати” не банківську систему, а людину», — зазначає Довгальська.

За останніми оприлюдненими даними НБУ, на соціальну інженерію припадало 84% загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками. Найпоширеніші схеми залишаються впізнаваними: фейкові державні виплати й компенсації, дзвінки нібито з банку, псевдоінвестиції, злам акаунтів у месенджерах і шахрайство з використанням ШІ та дипфейків. Проте з’являються й нові інструменти — шкідливі APK-файли під виглядом корисних застосунків, фейкові кредити, де в телеграмі чи вайбері просять паспортні дані й селфі, імітація повного процесу працевлаштування з проханням оплатити «необхідне» програмне забезпечення, NFC-Relay-атаки та дипфейки для обходу дистанційної ідентифікації. На маркетплейсах діє окрема схема: продавцю або покупцю надсилають посилання нібито для оплати чи підтвердження замовлення, а насправді воно веде на фішингову сторінку.

«Шахраї дуже швидко підлаштовуються під реалії. Є відключення світла — з’являється “компенсація за відключення”. Є новини про соціальну підтримку — виникають “термінові виплати”. Люди масово шукають інформацію про стан мереж, графіки, допомогу, зарядні станції чи генератори — і тут же поруч можуть з’являтися фейкові сторінки, боти та продавці. Тобто ракетний терор і перебої зі світлом не породжують шахрайство самі по собі, але створюють для нього дуже “родючий” грунт», — підсумовує банкірка.

Отже, головна зміна полягає не в кількості атак, а в їхній прив’язці до поточного порядку денного. Щойно в новинах з’являється тема, яка хвилює мільйони, поруч виникає схема, що обіцяє швидке вирішення — і саме поспіх, а не технічна вразливість, стає найнадійнішим інструментом зловмисників.