Як війна в Україні стає частиною глобального протистояння

Західні аналітики дедалі частіше розглядають російсько-українську війну не як ізольований конфлікт, а як частину ширшого геополітичного зсуву. Як зазначає Time, навіть якщо бойові дії припиняться завтра, Україна опиниться в новій ролі — з військовим партнерством, значними інвестиціями та статусом глобального гравця у сфері оборонних технологій. Київ уже продає союзникам власне озброєння, ділиться експертизою та консультує НАТО з військових питань. Для країни, якій знадобляться величезні ресурси для відбудови, це — «туз у рукаві», підсумовує видання.

Про зростання українського ОПК свідчить й інтерв'ю The Guardian із генеральною директоркою компанії Fire Point Іриною Терех. Вона повідомила, що підприємство щомісяця виробляє близько ста далекобійних ракет «Фламінго», а дронів FP-1 і FP-2 — «сотні на день». За її словами, останніми місяцями жоден далекобійний удар не обходиться без продукції компанії.

Водночас The Wall Street Journal звертає увагу на переплетіння війни в Україні з подіями на Близькому Сході. Йдеться про удари українських дронів по об'єктах і суднах у Каспійському морі, які, за даними Києва, використовувалися для військових поставок між Іраном і Росією. Каспійський маршрут дозволяє Тегерану обходити потенційні обмеження на південні порти, і його порушення може мати стратегічне значення. Експерти припускають, що таким чином Україна намагається заручитися підтримкою адміністрації Дональда Трампа. «Чим більше Зеленський зможе сигналізувати Трампу, що він на його боці проти Ірану, тим краще», — зазначає директорка Євразійської програми Центру досліджень проблем нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна Ханна Нотте. Водночас видання попереджає про ризик: Україна може стати прямою ціллю для Тегерану, адже її територія перебуває в зоні ураження деяких іранських ракет.

Оглядач Financial Times Гідеон Рахман вважає, що війни в Україні та на Близькому Сході, а також загострення в Азії можуть перерости в глобальний конфлікт. Він указує на дедалі тіснішу співпрацю Росії, Ірану, Китаю та Північної Кореї, які переслідують спільну мету — послабити вплив США. Підтримка Росією Ірану, участь Північної Кореї у війні проти України та допомога Китаю Москві й Тегерану свідчать про формування неформальної «осі противників» Америки.

Як зауважує історія ХХ століття, поєднання локальних воєн, суперництва великих держав і політичних прорахунків може запустити ланцюгову ескалацію. Удари України по іранських об'єктах, імовірно, є частиною ширшої стратегії — не лише послабити військову співпрацю Тегерана з Москвою, а й продемонструвати Вашингтону спільність інтересів у стримуванні Ірану.