«Її очима»: фотокнига про війну очима жінок-військових і волонтерок

Видання на 176 сторінках містить 76 світлин — документальних, портретних і художніх — із підписами українською та англійською мовами. Авторками стали Дарія Свєртілова, Настя Вербова, Ліза Букреєва, Марія Таран, Вероніка Муштай та Ксенія Томчик. Усі вони після повномасштабного вторгнення долучилися до захисту країни, суміщаючи службу або волонтерство з документуванням подій.

Видавчиня проєкту Ольга Санден пояснила, що книгу створили, аби зберегти не лише факти війни, а й людські історії, які стоять за ними. «Ця книга показує Україну через погляд жінок, які не спостерігали за війною збоку — вони жили нею щодня, захищали країну, рятували людей і водночас документували нашу історію», — зазначила вона.

Навесні 2026 року роботи авторок експонувалися в Isabell Sullivan Gallery у Нью-Йорку. Виставку відвідали дипломати, журналісти, представники культурних інституцій та української громади. Після цього проєкт повернувся до України: 24 липня в київській книгарні «Сенс» відбулася презентація фотокниги та панельна дискусія «Фотографія як інструмент адвокації України за кордоном». У ній взяли участь засновник American Ukraine Committee Джед Санден, керівник міжнародного напряму Фонду Сергія Притули Максим Костецький і дипломат Валерій Чалий. Модерував розмову Віталій Сич.

Ольга Санден наголосила, що було принципово, аби після успіху в Нью-Йорку проєкт повернувся до Києва: «Саме тут почалася кожна з цих історій, і саме українці мають побачити результат цієї спільної роботи. Альбом був створений, щоб показати Україну не як жертву, а як суспільство, що активно опирається й трансформується». Проєкт реалізовано за підтримки American Ukraine Committee; наступним етапом стане презентація у Вашингтоні.

Ця публікація — не перший подібний досвід для українських фотографок. Раніше Марина Сироватка, яка працює в Братиславі, стала фіналісткою премії Best Photography Book of the Year Award 2026 на міжнародному фестивалі PHotoESPAÑA. Її книгу «Don’t Worry, I’m Fine» включили до добірки виставки Espacio fotolibros у Мадриді. Видання поєднує студійні портрети та особисті історії українців, які були змушені покинути домівки після вторгнення, і являє собою не репортаж, а фото-текстовий архів зустрічей, що фіксує момент, коли життя розділилося на «до» і «після».