Жнива під обстрілами: історія фермера з Запоріжжя, який втратив більшість полів

Із 500 гектарів землі, які обробляв фермер, зараз доступні лише трохи більше 200. Решта опинилася в зоні, куди неможливо дістатися через бойові дії. Микола Грабко встиг засіяти поля озимою пшеницею, але зібрати врожай з більшості ділянок не може — вони перебувають під постійними обстрілами.

Працювати доводиться в умовах, коли російські дрони, яких фермер називає «пташками», можуть з'явитися будь-якої миті. Кожен виїзд у поле — це ризик для життя. Агропідприємець розповідає, що техніку намагається ховати, а маршрути до полів змінює щодня, аби не потрапити під удар.

Втрати значні не лише через обстріли, а й через неможливість обробити всю землю. Частина полів залишилася незасіяною, а ті, що дали сходи, можуть бути знищені вогнем. Попри все, Грабко каже: зупиняти роботу не можна, бо це єдиний спосіб хоч якось забезпечити себе та інших.

«З 500 га землі залишилось 200. І ті — під постійними обстрілами», — зазначає аграрій. За його словами, навіть ці 200 гектарів не дають гарантії, що вдасться зібрати врожай, але він продовжує боротися за кожен колосок.

Ця історія — не лише про втрати, а й про те, як українські фермери адаптуються до війни. Вони змінюють структуру посівів, працюють ночами, ховають комбайни в лісосмугах і ризикують життям, аби країна мала хліб. Микола Грабко — один із тисяч таких аграріїв, які, попри все, не залишають землю.