Блокада неба над РФ: що чекає на Аерофлот та російську економіку

Другу ніч поспіль аеропорти Москви призупиняли роботу після попередження президента України Володимира Зеленського. Адресатом звернення були не Кремль і не Росія, а радше представники компаній, які здійснюють ці рейси. Це робить питання ефекту блокади особливо актуальним: наскільки він може бути далекосяжним, довготривалим і відчутним для російської авіації.

Політичний консультант і експерт із питань зовнішньої політики Гліб Остапенко зазначає, що для України це є абсолютно стратегічною задачею. Адже українські аеропорти здебільшого закриті: Бориспіль, Ужгородський, Львівський, Харківський — цивільна авіація в Україні не літає. Тому тиск на російську авіаційну інфраструктуру стає інструментом асиметричної відповіді.

Експерт наголошує, що блокада неба над РФ впливає не лише на пасажирські перевезення, а й на економіку загалом. Російські авіакомпанії, зокрема Аерофлот, змушені шукати обхідні маршрути, що збільшує витрати на пальне та час польотів. Це підвищує вартість квитків і робить російські авіаперевезення менш конкурентоспроможними на міжнародному ринку.

Окремо Остапенко звертає увагу на психологічний ефект: постійні попередження та закриття аеропортів створюють атмосферу невизначеності для іноземних інвесторів і туристів. Для Москви це додатковий репутаційний удар, адже демонструє вразливість навіть тих сфер, які вважалися захищеними від наслідків війни.

Фінальна думка експерта полягає в тому, що блокада повітряного простору — це не разовий акт, а довгострокова стратегія. Вона має на меті виснажити російську економіку та змусити Кремль рахуватися з наслідками агресії. Чи призведе це до радикальних змін у Москві — питання часу, але тиск уже зараз відчутний.