«Він по-справжньому любить тваринок»: Даниленко згадала, як донька схвалила Білецького

Історія стосунків Тетяни Даниленко та Андрія Білецького, командира 3-ї окремої штурмової бригади й засновника добровольчого батальйону «Азов», уперше прозвучала не в новинах, а як родинна розповідь. Про неї журналістка згадала в інтерв'ю ведучій Марічці Падалко, відео якого опублікували 9 вересня на YouTube.

За словами Даниленко, донька Христина довго не приймала нікого з її оточення. «Моя Христина – вона така дуже специфічна дівчинка, завжди дуже ревнувала мене до всіх моїх подружок, друзів, кавалерів. І ті, хто були там до мене найближчі, вона їх, ну, ненавиділа кожного. Особливо, якщо йшлося про якихось бойфрендів», – пояснила вона.

Усе змінилося під час однієї поїздки. Білецький підвозив матір із донькою після аварії, і в машині Христина раптом заговорила. «Ми їдемо мовчки. І тут вона пошепки на всю машину каже: "Мама, я хочу тобі сказати дещо". Я кажу: "Що ти хочеш?" Вона каже: "Ну, я хотіла сказати, можна я скажу? Я хотіла сказати, що Андрій – він дуже-дуже-дуже хороший"», – пригадала Даниленко.

Сама журналістка в той момент відчула несподіване для себе почуття. «Я не запитувала в нього, чи він почув, але мені здавалося, що звичайно він чує. Мені було дуже соромно, це просто вже взагалі момент ганьби і приниження абсолютно. Я кажу: "А чому ти так вважаєш?" Вона каже: "Він по-справжньому любить тваринок"», – додала вона.

За словами Даниленко, після цієї поїздки вони з Білецьким почали жити разом. До того вони були знайомі тривалий час і симпатизували одне одному, але не наважувалися зізнатися в цьому. Їхнє знайомство сталося, коли Даниленко працювала на «5 каналі»: спершу це було просто спілкування.

Нині Білецький і Даниленко виховують спільного сина Северина, який народився 2022 року. У Білецького від попередніх стосунків є син Олександр (2007), у Даниленко – донька Христина (2008), батьком якої є колишній народний депутат Владислав Каськів.

За цією короткою сімейною сценою стоїть проста річ: діти рідко реагують на статуси й посади. Для Христини, яка звикла відштовхувати всіх, хто наближався до матері, вирішальним виявилося не командування бригадою і не минуле в «Азові», а ставлення людини до тварин. Саме такі деталі найчастіше й переказують у родинному колі – значно частіше, ніж офіційні біографії.