Ж ЖурналЖіночі історії та інтерв'ю

«Часу просрати життя зовсім немає»: Малахова розповіла про російський дрон у своєму дворі

·238 слівредакція
«Часу просрати життя зовсім немає»: Малахова розповіла про російський дрон у своєму дворі

Українська акторка Даша Малахова повідомила, що 10 вересня російський дрон упав на подвір'ї її дому. Вона та її родина залишилися неушкодженими.

Про це акторка написала у Facebook. За її словами, безпілотник впав просто у дворі, коли вона була вдома разом із близькими. «У нас у дворі гепнуло. Дрон впав прямо у нас у дворі. Я одразу поїхала на тренування, не знаю, яка там ситуація. Ми були вдома. Ми живі!» — зазначила Малахова.

Згодом вона поділилася роздумами, які викликала ця подія. За її словами, смерть для неї завжди була приводом жити яскравіше. Акторка зізналася, що заздрить тим, хто вміє «їсти життя великою ложкою», не озираючись на смерть, і що сама так не може. «Щоранку я прокидаюсь в офігенному настрої, бо дожила до ранку. Бо мене не знайшли в канаві, наколотою героїном. І я щаслива, що зранку не прийшли на імейл аналізи, що в мене знов рак. І кожен цей смертельний батіг змушує мене жити, жити, жити. Чим більше тих нагадувань про смерть, тим скоріше я живу. Тим менше відкладаю. І часу просрати життя зовсім немає», — написала вона.

Окремо Малахова зупинилася на темі дітей, які залишаються поруч із нею. Вона майже впевнена, що вони проживають насичене життя, хоч і часто бувають в укритті. На її думку, навіть у сховищі може бути більше життя й любові, ніж у багатьох у безпеці, тож це не критерій. «Вчора бомбанула під обстріли чубчик. Сьогодні піду його вигулювати в спортзал, на репетицію і в театр. Пішов сусід нах...й. Дякую, що нагадує про те, що життя одне, а кончених багато», — заявила акторка.

Розповідь Малахової з'явилася на тлі того, що Росія щодня масовано обстрілює Київ та інші українські міста. Для багатьох українців такі ночі й ранки вже стали частиною звичної реальності, у якій доводиться поєднувати роботу, репетиції, побут і спуски в укриття.

Історія акторки — не про героїзм, а радше про спосіб триматися: не відкладати життя на потім, навіть коли смерть нагадує про себе буквально під вікнами.

Читайте також