Ж ЖурналЖіночі історії та інтерв'ю

Інна Мірошниченко про усиновлення: «Біль не зникає, залишаючи шрами в душах дітей»

·285 слівредакція
Інна Мірошниченко про усиновлення: «Біль не зникає, залишаючи шрами в душах дітей»

Дружина телеведучого Тимура Мірошниченка вперше так відверто розповіла, що стоїть за публічними фото їхньої родини, у якій виховуються двоє рідних і двоє усиновлених дітей.

Інна Мірошниченко, блогерка та дружина телеведучого Тимура Мірошниченка, присвятила окрему публікацію в Instagram темі усиновлення — і зробила це без звичної для соцмереж глянсової інтонації. У родині Мірошниченків ростуть четверо дітей: рідні донька Мія та син Марко, а також усиновлені Марсель і Ангеліна. Хлопчика подружжя усиновило у 2023 році, а за рік завершило процедуру усиновлення дівчинки.

За словами Інни, усиновлення змінило не просто її побут, а її саму та її світогляд. «Усиновлення змінило все в моєму житті. Мене. Мій побут. Світогляд. Воно зробило мене набагато сильнішою, витривалішою, гнучкішою та люблячішою», — написала вона. Водночас блогерка не приховує й іншого боку цього досвіду: за її словами, разом із силою прийшло усвідомлення, скільки в житті буває болю й страждань, і що цей біль не зникає безслідно.

Окремо Інна наголосила, що за опублікованими фотографіями стоїть значно більше, ніж видно ззовні. «За красивими фото ховається багато чого. Відчаю, сліз, страху й сумнівів. Є багато чого з того, що ніколи не скажеш уголос», — зізналася вона. Попри це, Мірошниченко переконана: в історіях про усиновлення є глибокий сенс, який робить життя змістовнішим і сповненим любові.

Ця любов, на її думку, здатна змінювати минуле дитини, а не лише теперішнє. «Твоє минуле не визначає майбутнє. Любов ніколи не зіпсує. Вона зцілить. Може, не все, може, не відразу. Але вона точно доведе тобі, що диво існує. І любов, народжена в усиновленні, особливо!» — підсумувала блогерка.

Така відвертість — рідкість для публічних розповідей про усиновлення, які зазвичай будуються навколо щасливого фіналу. Історія Мірошниченків показує, що за ним стоїть тривалий процес: і юридичний, і емоційний. Саме ця подвійність — сила й утома, вдячність і страх — робить розмову про усиновлення не глянсовою темою, а розмовою про реальність, у якій диво і шрами існують одночасно.

Читайте також