Ж ЖурналЖіночі історії та інтерв'ю

«Моєму сину навіки 22»: історія загиблого командира з Вінниччини

·992 слівредакція
«Моєму сину навіки 22»: історія загиблого командира з Вінниччини

Богдан Білецький з Гайсина загинув 28 грудня 2024 року на Курщині. Йому було 22 роки. Мати воїна розповіла про його дитинство, службу та останню розмову.

Богдан Білецький народився 17 квітня 2002 року в селі Митків на Вінниччині. Коли йому було близько двох років, родина переїхала до Гайсина. Мати згадує, що син легко знаходив спільну мову з однолітками, а одним із перших його захоплень був конструктор LEGO.

«Син міг цілий день, з ранку до вечора, забути навіть, що йому треба поїсти, сідав і збирав», — пригадує Віта Білецька. Бажання стати військовим з'явилося у хлопчика в чотири роки, коли він побачив форму своєї тітки Олени. Тоді він сказав, що хоче носити таку саму.

У 2019 році Богдан вступив до Київського військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. Під час повномасштабного вторгнення, на третьому курсі, він опинився в Ірпені, де близько трьох тижнів обороняв місто. Після закінчення навчання у 2023 році служив у військовій частині А0415, спочатку командиром взводу, згодом — роти.

У серпні 2024 року підрозділ Богдана відправили на Сумщину, а потім на Курський напрямок. Мати не знала, що син перебуває на території Росії, — він намагався її не хвилювати. 28 грудня вони востаннє поговорили близько шостої вечора. За кілька годин Богдан перестав відповідати на повідомлення. Наступного дня родині повідомили про загибель — на позицію влучила ракета, разом із ним загинули ще четверо військових.

«Він свої юні роки провів на війні. Ще з інституту він був там, в Ірпені. І потім уже пішов служити. Він практично все своє життя, можна сказати, віддав цій війні. Моєму сину навіки 22», — сказала Віта Білецька. Військового поховали 4 січня 2025 року в Миткові.

Після загибелі сина мати зберігає його телефон із багаторічною перепискою. «Я цю переписку бережу. Коли мені дуже важко, я сідаю, відкриваю цю переписку, прочитаю це все. І просто я з ним балакаю, згадую ті моменти. Немає такого дня, щоб я не згадувала його», — розповідає вона.

Посмертно Богдану Білецькому присвоїли звання капітана. Його мати зареєструвала петицію про присвоєння сину звання Героя України, яка набрала понад 25 тисяч голосів і перебуває на розгляді.

Читайте також