Міланська зустріч: історія кримського політв'язня Сергія Лихоманова

В італійському Мілані відбувся українсько-італійський захід, присвячений Дню Незалежності України. Серед іншого учасники говорили про переслідування українців на окупованих територіях, а сестра політв'язня Сергія Лихоманова поділилася історією його незаконного ув'язнення.
Подія під назвою «La Nostra Indipendenza» зібрала в Мілані українських та італійських учасників, які обговорили репресії Росії проти громадян України. Як зазначають організатори, після окупації Криму Росія створила систему незаконних обшуків, викрадень, катувань і політично вмотивованих судових процесів. Ця практика згодом поширилася на інші тимчасово окуповані території, а українців вивозять до російських колоній, часто приховуючи їхнє місцеперебування.
Однією зі спікерок панелі, присвяченої полону та праву на свободу, стала Тетяна Зелена, сестра Сергія Лихоманова. Вона розповіла, що її брата викрали в окупованому Криму у 2023 році. Його двічі засуджували за політичними звинуваченнями, а потім незаконно перевезли до Росії, де нині його місцезнаходження невідоме.
Тетяна зізналася, що родина живе в постійному очікуванні: мати після викрадення сина не могла їсти, а щоденне питання «Як він? Чи він живий?» залишається без відповіді. За її словами, історія російських репресій проти українців почалася ще 2014 року, і вона закликала міжнародну спільноту бачити за територіями людей — цивільних, дітей, яких потрібно повернути додому.
Сергія Лихоманова затримали в окупованому Севастополі наприкінці грудня 2023 року. У травні 2024-го так званий суд засудив його до п'яти років колонії за сфабрикованою справою про вибухівку. У жовтні 2025 року йому додали ще 15 років за «державну зраду». Правозахисники повідомляють, що чоловік має хронічні хвороби, зокрема кісту нирки, а також новоутворення на лікті, результати обстеження якого йому не оголосили.
Тетяна наголосила, що проблема незаконного утримання виходить за межі України: серед жертв агресії є й іноземці. Вона вважає, що для пошуку людей і документування злочинів потрібна спільна робота України з європейськими державами. Станом на сьогодні, за даними Кримськотатарського ресурсного центру, у місцях несвободи перебувають 384 політичні в'язні Криму, 188 із них — представники кримськотатарського народу.
Читайте також
Ще в розділі «Стосунки»
- «Думала, що це все»: Климець повернулася після невдачі і виграла етап в Угорщині
- Ольга Сумська про доньку Ганну, мрію онуків та родинні випробування
- «Пожертвував усім»: подруга Дікусара розповіла, де служить хореограф
- Від єзуїтського саду до консульства: історія парку Франка у Львові
- Артем Гусол: «Колос заслуговує бути в п'ятірці»







