Ольга Мартиновська: чому шеф-кухарка залишається в Києві та як змінила роль на МастерШеф

Розмова про переїзд виникла не випадково: із Францією Мартиновська пов'язана давно. У 2017 році вона очолила ресторан Les Foodies у центрі Парижа й потрапила до каталогу найкращих іноземних шеф-кухарів Франції. А у 2026 році її відзначили французьким орденом Ordre du Mérite Agricole за внесок у розвиток гастрономії. Тож питання підписників було логічним — чи не повернеться кулінарка до країни, де минула значна частина її життя.

Відповідь виявилася однозначною. «Я дуже люблю Францію і Париж. Там було багато моєї молодості й багато цікавого життя. Але зараз я не хочу нікуди. Я хочу, мрію, дію і чекаю миру вдома. Хочу жити й продовжуватися в Києві», — написала Мартиновська. У цих словах — не лише особистий вибір, а й ширший контекст: для багатьох українців, чия кар'єра була тісно пов'язана з Європою, питання «повертатися чи залишатися» давно перестало бути суто професійним.

Паралельно Мартиновська переживає ще одну зміну — цього року вона стала ведучою кулінарного шоу МастерШеф, залишивши місце судді. Професіонали 5-й сезон став для неї новим етапом: суддею вона була з 2019 року й почувалася в цій ролі впевнено. «Мені цікаво досліджувати себе, пробувати й вивчати нове. Суддею я була з 2019 року й почувалася комфортно в цій ролі. Ведучою — це інший трохи досвід, інші навички потрібні. Тому дуже хвилювалася на зніманнях, чи правильно я роблю, кажу, біжу. Бо ніби не знаєш, а як воно добре, тому що раніше цього не було в проєкті, і немає орієнтирів, на які б рівнявся», — поділилася вона.

Ця деталь — про відсутність орієнтирів — багато говорить про те, як змінюються ролі навіть у форматах, які здаються сталими. Ведучий і суддя виконують різні функції: перший тримає динаміку й комунікацію, друга — оцінює. Для людини, яка роками працювала в професійній кухні та ресторанному бізнесі, такий перехід означає не зміну статусу, а освоєння нових навичок із нуля, без готових зразків у межах самого проєкту.

Варто додати, що це не перший публічний вихід Мартиновської за межі суто кулінарної теми. Раніше вона поскаржилася на «культуру відміни» після своєї розповіді про жорстоке поводження з котами в дитинстві.

Історія Мартиновської — про те, як професійна біографія, що охоплює Париж, визнання й орден, не обов'язково завершується переїздом. Іноді вона продовжується вдома — у новій ролі, з новими хвилюваннями й свідомим рішенням залишитися.