Економіка лап: як тварини змінюють правила бізнесу

Тварина перестала бути просто улюбленцем: у багатьох домогосподарствах вона перетворилася на повноцінного члена родини з власним бюджетом. За даними досліджень, 60% зумерів і міленіалів ставлять витрати на тварину вище за частину власних потреб, а 70% ведуть для неї окремий бюджет. Це явище, яке експерти називають Paw Economics, формує нову економічну реальність.

Показовий приклад — Південна Корея, де народжуваність впала до 0,72 дитини на жінку. У 2023 році 57% продажів візочків на найбільшому маркетплейсі країни припадало на моделі для котів і собак, а не для немовлят. Кількість домогосподарств із тваринами за десятиліття зросла з 3,5 млн до 6 млн. У США 43% опитаних обирають тварин замість дітей, а 82% власників сприймають улюбленця як дитину.

Середні щорічні витрати на тварину в Америці становлять близько $4300, причому зумери витрачають $6100, а міленіали — $5150. Утримання собаки протягом життя коштує приблизно $34,5 тис., кота — $32 тис., тоді як виховання дитини до 17 років — близько $233 тис. Ці гроші перерозподіляються на інші ринки: індустрія товарів і послуг для тварин може перевищити $500 млрд до 2030 року, зокрема $200 млрд припадатиме на США.

Бізнес уже реагує на цей запит. Peugeot представила концепт Dog Edition з нековзкими матеріалами, вбудованими мисками та навігацією, що шукає зарядні станції біля парків. BarkAir у 2024 році запустила авіарейси для пасажирів із собаками: квиток Нью-Йорк — Лос-Анджелес коштував близько $6000. Готельна мережа Kimpton приймає тварин без доплат незалежно від розміру чи породи. Навіть ринок собачих садочків оцінюється у $3 млрд на рік, а pet healthtech може зрости з $4 млрд у 2025 році до $10 млрд до 2032-го.

В Україні розрив між попитом і пропозицією особливо помітний на ринку оренди: лише близько 20% квартир у Києві готові приймати людей із тваринами, хоча 53% власників житла загалом погоджуються на таких орендарів. Із майже 7900 варіантів проживання в країні лише 56% позначені як pet-friendly. Водночас частина бізнесів уже впроваджує інклюзивні практики: «Сільпо» пропонує візочки для собак, а Pethouse вітає тварин із днем народження.

Однак зростання ринку не гарантує прибутку. Експерти застерігають від «петфляції», коли частина приросту створюється підвищенням цін, а не обсягами продажів. Найстійкіші моделі — ті, що мають високий LTV: регулярні покупки корму, ветеринарія, страхування, підписки та цифрові сервіси. Для бізнесу, який хоче скористатися трендом, важливо зрозуміти, яка частка клієнтів має тварин і де саме вони зникають із воронки продажів.

Paw Economics — це не тимчасова мода, а фундаментальна зміна в тому, як люди розподіляють ресурси. Тварина стала окремою статтею бюджету і впливає на рішення про житло, подорожі та роботу. Компанії, які ігнорують цей запит, ризикують втрачати не просто «власників тварин», а платоспроможних довгострокових клієнтів.