Ж ЖурналЖіночі історії та інтерв'ю

Після війни важко збагнути, що старе життя триває: досвід ПТСР від офіцера ЗСУ

·298 слівредакція
Після війни важко збагнути, що старе життя триває: досвід ПТСР від офіцера ЗСУ

Офіцер ЗСУ Андрій Оністрат розповів про власний досвід ПТСР та адаптацію до цивільного життя після повернення з фронту.

Більшість військових, особливо тих, хто багато бачив на війні, потребуватимуть професійної психологічної допомоги. Цю думку висловив офіцер Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ, підприємець Андрій Оністрат.

За його словами, повернення до цивільного життя супроводжується складними емоціями. «Коли довго знаходишся там, а потім випірнаєш та бачиш, що старе життя триває, йде як і раніше, а ти в цей час був десь далеко, то це важко сприйняти. З одного боку, так і має бути, а з іншого – це не залазить у голову», – зізнався він. Особливо болісними є моменти, пов'язані з несправедливістю, а також думки про втрачені роки, кар'єру та колектив.

Оністрат зазначив, що у війську формально існує служба психологічної підтримки, психологи іноді приїжджають у підрозділи. Проте він не мав власного досвіду якісного спілкування з армійською службою. За порадою дружини він звернувся по допомогу до цивільного фахівця: «Я ходив до психолога. Це абсолютно нормальна історія. Оскільки у мене був і є ПТСР, я відчував сигнали, і люди, які мені близькі теж». Він наголосив, що важливо піти до людини, якій довіряєш.

Спілкування з психологом – тривалий процес. Спочатку зустрічі відбувалися часто й регулярно, тепер вони стали епізодичними. Окрім терапії, відновитися допомагає спорт – без занять, зізнається офіцер, він би збожеволів.

Раніше інший військовослужбовець з позивним «Вівтар» розповідав, що багато військових потребують від психологів розуміння того, що вони пройшли самі. Вони довіряють лише такій людині. На його думку, психологи, які працюють з військовими, мають мати високий професійний рівень, щоб знати, як подолати складні виклики.

Читайте також