Історія, яку зберігала Ротару: як охорона Палацу «Україна» зупинила її заради Повалій

Подробицями цієї історії Ротару поділилася зі Світланою Поклад, а та розповіла про неї в інтерв'ю Дмитру Гордону. За її словами, Ротару та її покійний чоловік, музикант Анатолій Євдокименко, завжди ходили на концерти до Палацу «Україна» пішки.

Одного разу вони прямували до службового входу з лівого боку, коли до них підбігла охорона. «Так, будь ласка, підійдіть до стіночки. Бігом ось сюди», — цитує Поклад слова Ротару. За її спогадами, їх із Євдокименком буквально притиснули до стіни. Причина виявилася простою: потрібно було пропустити вперед Таїсію Повалій. «Ми постояли біля стіночки, пропустили співачку і пішли за нею», — так Ротару описала фінал епізоду.

Сам епізод виглядає дрібним, але він добре показує, як улаштована закулісна ієрархія естради: службовий вхід, охорона, порядок проходження — усе це колись мало значення не менше за сам виступ. Сьогодні ця історія звучить інакше, бо обидві її учасниці опинилися по різні боки не сценічної, а політичної лінії.

Таїсію Повалій в Україні визнали винною в колабораційній діяльності та підтримці російської агресії. Вінницький міський суд призначив їй 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За версією прокуратури, після Революції Гідності співачка виїхала до Росії та почала системно підтримувати державу-агресора: брала участь у пропагандистських заходах, підтримувала так звану «спеціальну військову операцію», виправдовувала збройну агресію проти України та поширювала антиукраїнські наративи.

Повалій також відома як екснардепка від «Партії регіонів». В інтерв'ю російському пропагандисту Володимиру Скачку вона говорила, що їй дуже потрібно, аби Київ став російським. Від початку повномасштабного вторгнення вона вела активну проросійську політичну діяльність, підтримала РФ і отримала російське громадянство.

На тлі цього історія про «стіночку» біля службового входу перетворюється на маленьку притчу про те, як швидко змінюються декорації. Колись ішлося лише про те, хто першим зайде до палацу; тепер ідеться про те, хто і на чиєму боці залишився.