«Це зберегло наш шлюб»: Світлана Поклад про те, чому в них з композитором не було дітей

Про це Світлана Поклад говорила в інтерв'ю журналістові Дмитрові Гордону. Відповідаючи на делікатне запитання, чому в жодному зі шлюбів композитора не було дітей, вона пояснила, що з нею це «окрема історія», і назвала себе «двічі герой раку».

За її спогадами, Ігор Поклад спочатку дуже хотів дітей. Однак усе склалося інакше: на певному етапі їй довелося перенести дуже серйозну операцію, і на цьому розмова про дітей закінчилася. «І я вам скажу, що це, напевно, і зберегло наш шлюб у підсумку», — зізналася вона.

Окремо вдова композитора звернула увагу на умови, потрібні йому для роботи. За її словами, Покладу була необхідна тиша в домі, адже його професія вимагає спокою й зосередженості на собі самому. Усе інше, міркує вона, його відволікало б і, можливо, дратувало.

Ігор Поклад — постать, без якої важко уявити українську пісенну культуру другої половини XX століття. Заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист України, лауреат Шевченківської премії та член Національної спілки композиторів України, він написав понад 150 пісень. Серед них — «Ой, летіли дикі гуси», «Чарівна скрипка», «Тиха вода», «Кохана», «Зелен-клен». Окрема сторінка його спадщини — музика до понад десяти фільмів і мюзиклів, зокрема до анімаційних стрічок «Як козаки...» та «Енеїда». Пісні на його музику звучали у виконанні Ніни Матвієнко, Софії Ротару, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, а слова до них писали Юрій Рибчинський, Дмитро Луценко, Борис Олійник.

Визнання приходило до композитора в різні роки. 9 грудня 2021 року, напередодні 80-річного ювілею, Президент України Володимир Зеленський надав йому звання Героя України. А 23 серпня 2024 року Поклада відзначили «Національною легендою України». Разом із дружиною він пережив окупацію Ворзеля на початку повномасштабної війни РФ проти України: подружжя провело в підвалі понад два тижні, і лише 11 березня 2022 року їх вдалося вивезти із селища.

Історія, яку розповідає Світлана Поклад, — це не лише про втрачене батьківство. Це про те, як творча професія формує побут і стосунки, і про вибір, який часто роблять не з легкістю, а з огляду на обставини. Вдова композитора говорить про це спокійно, без жалю в голосі — як про факт свого життя, який, за її ж словами, зрештою виявився рятівним для їхнього шлюбу.