Вибори в Німеччині та скандали в Польщі: що відбувається навколо України

На виборах у федеральній землі Саксонія-Ангальт правопопулістська «Альтернатива для Німеччини» здобула майже 44% голосів і 39 місць із 83. Це перший такий результат ультраправої сили в регіоні після 1940-х років. Політолог Антон Найчук, директор East European Council, вважає цю подію важливим сигналом для чинної німецької коаліції, хоча й застерігає від поспішних висновків: населення землі становить лише близько двох мільйонів людей, тобто трохи більше двох відсотків населення Німеччини.

Попри декларації про тріумф, AfD не отримала монобільшість, тож їй доведеться шукати союзників. Найімовірніше, мова йтиме про коаліцію з радикально лівими силами, зокрема з партією Сари Вагенкнехт. Це незвичний союз, адже об'єднати доведеться ідеологічно протилежні табори. Водночас для ХДС ця поразка є демонстративною – рейтинг недовіри до лідера партії Фрідріха Мерца ще до виборів перевищував 80%.

Експерт пояснює зростання AfD протестним голосуванням проти міграційної політики та економічних рішень уряду. Частина виборців також незадоволена енергетичним переходом, що став наслідком відмови від дешевих російських енергоносіїв. Щоправда, загальнонаціональні показники AfD поки що скромніші: близько 28% підтримки, і в країні немає політичних сил, готових формувати з нею коаліцію на федеральному рівні.

Польща, своєю чергою, різко відреагувала на успіх AfD. У канцелярії президента Кароля Навроцького програму партії назвали неприйнятною й небезпечною. Найбільше Варшаву турбують можливі спроби Німеччини нормалізувати відносини з Росією, відновити постачання енергоносіїв та послабити санкційний тиск. Польща, яка прагне стати стратегічним газовим хабом, послідовно виступає проти таких ініціатив.

Окрема інтрига розгортається навколо оточення польського президента. Бізнесмен Пшемислав Краль, власник криптофірми Zonda Crypto, яка фінансувала консервативний форум CPAC і підтримувала Навроцького, опинився в центрі розслідування. У квітні проти компанії відкрили кримінальне провадження через фінансові махінації, що завдали збитків вкладникам. Прем'єр Дональд Туск натякав на можливі зв'язки з «тамбовською» злочинною угрупованням, хоча ці дані поки що не підтверджені. Сам Навроцький заперечує будь-які стосунки з Кралем.

Чи стане цей скандал серйозним випробуванням для польського президента, залежатиме від доказів, які надасть слідство. Поки що Навроцький зберігає стійкі позиції як лідер правих сил. Для України ж ключове питання – чи збереже Європа єдність у підтримці Києва на тлі зростання правих настроїв. Як зазначає Найчук, найдієвішою відповіддю на російські диверсії та гібридні загрози мало б стати збільшення військової допомоги Україні та інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс.