Путін і «цікаві часи»: що каже німецький політолог про страх Кремля, удари по РФ і вибори в Німеччині
Роланд Фройденштайн, співзасновник Brussels Freedom Hub, пояснив, чому страх Путіна за власне майбутнє не виправдовує агресію, чи готова Україна бити по цивільній інфраструктурі Росії та чого чекати від гібридних провокацій проти НАТО.
Страх Володимира Путіна за власне життя, про який писали західні аналітики, не має стати виправданням для агресії. Таку думку висловив німецький політолог Роланд Фройденштайн. Він наголосив: навіть якщо російський лідер справді побоюється за своє майбутнє, це не змінює легітимності захисту України та Заходу. За його словами, диктатори часто готові на жахливі злочини, аби відтермінувати кінець власного правління, однак розуміння їхніх мотивів не має впливати на рішучість опору.
Окремо експерт зупинився на темі українських ударів по території Росії. Він зауважив, що атаки на нафтопереробні заводи та логістичні хаби вже ускладнили життя звичайним росіянам, спричинивши черги на заправках і проблеми з доставкою товарів. Це, за його словами, є побічним ефектом, а головна мета — зробити ведення війни дорожчим для Кремля. Однак питання, чи готова Україна свідомо бити по суто цивільній енергетиці РФ, залишається відкритим. Фройденштайн зазначив, що таке рішення матиме політичний характер і стане новим рівнем ескалації, хоча Росія давно не обмежує себе в ударах по українській інфраструктурі.
Щодо інтенсивних атак на Київ, політолог пов’язує їх не з виборами до Держдуми, а з тимчасовим дефіцитом систем протиповітряної оборони в Україні. Росія, на його думку, намагається використати це вікно можливостей до надходження нових комплексів, зокрема від Японії, яка виробляє ракети-перехоплювачі Patriot за ліцензією. Він прогнозує, що взимку удари по енергетиці можуть посилитися, але не вірить, що це зламає волю українців до опору.
Окремо експерт оцінив перспективи мобілізації в Росії після виборів до Держдуми. Він припускає, що Кремль може вдатися до прихованої мобілізації через персоналізовані повістки, уникаючи офіційного оголошення. Водночас він скептично ставиться до можливості широкомасштабного нападу на НАТО, оскільки російська армія значною мірою загрузла в Україні. Натомість, за його словами, слід очікувати посилення гібридних провокацій під чужим прапором — від захоплення інфраструктурних об’єктів до розколу західних союзників.
Фройденштайн також прокоментував інцидент в аеропорту Лейпцига та зростання популярності партії AfD. Він наголосив, що Німеччина вперше відкрито вказала на Росію як на винуватця атаки, що є безпрецедентним кроком. Водночас успіх правих на сході країни, ймовірно, не змінить курс Берліна щодо України, але може посилити внутрішню напругу. Підсумовуючи, політолог зауважив: найближчі місяці обіцяють бути «цікавими» у найгіршому сенсі цього слова.
