86-річна Надія з Підгірника: сама рубає дрова та доглядає город у поліському селі

Надія все життя прожила в Підгірнику. Разом із покійним чоловіком вона понад 60 років тому звела дерев'яний будинок, у якому й досі мешкає. Раніше жінка працювала дояркою, а також у ланці, що в колгоспі займалася роботами на певних ділянках. Вона народила четверо дітей, один син помер, решта живуть поза селом.

Опалює оселю Надія дровами, на які цього року витратила 19 тисяч гривень. Жінка зізнається, що ціни кусаються, тож доводиться економити. «Ой, Боже мій, дорого. Я машину виписала. На зиму вистачить, можливо. Дорого, дрова дорогі — хоч і в лісі живемо. Потрібно було — пішов в ліс, узяв, привіз. А зараз…», — розповідає вона.

Коли дрова привезли, рубати їх довелося самій: «Немає кому рубати, то беру й цюкаю». У великому дерев'яному будинку, де колись жила велика родина, тепер лише вона. «Повністю дерев'яний. Повністю геть, із кінця в кінець дерев'яний. Літом зайди в хату — ноги мерзнуть. А вдень зимою холодно. Економлю дрова. Була сім'я, четверо дітей, нас двоє — шестеро. То й було тепло», — ділиться спогадами жінка.

На невеликому городі Надія сама посадила цибулю, моркву та огірки. Допомагають їй соціальна працівниця, яка приходить щосереди, та дочка з Рівного. Ґрунт у Підгірнику переважно піщаний, тож урожай залежить від дощів: «Наша земля дуже погана — пісок. Як дощі йдуть, то добра земля. А як дощу немає, то повисихає все, нічого немає».

Поруч із селом — ліс, тож дикі тварини часто заходять до людських обійсть. «Зимою ходять кругом. І лосі, і кози, а дикі свині взагалі можуть і хату перевернути», — зауважує Надія. Раніше в селі були ферма, школа та колгосп, а тепер більшість будинків порожні: «Була ферма, була школа, і колгосп був. А нічого не стало. Ось кілька жінок живе — і все».

У Підгірнику залишилося кілька пенсіонерів. Від Рівного сюди 78 кілометрів, від Сарн — 43, а до найближчого села Кузьмівка — 3,5 кілометра пішки або власним транспортом. Автобус сюди ніколи не їздив. Попри все, Надія не планує залишати рідний дім: вона звикла до цього місця і продовжує сама давати собі раду в господарстві.