«Мені, як і Україні, — 35». Анестезіолог з Дніпра про роботу під час війни

Цього року Україна відзначає 35-ту річницю відновлення незалежності, проголошеного 1991 року. Серед тих, хто народився разом із нею, — лікар-анестезіолог з Дніпра Микола Федоревський. Його робота сьогодні — це щоденна боротьба за життя людей, які постраждали через війну.

Микола зізнається, що в медицину потрапив не з власної ініціативи — на цьому наполягала його мати, яка працювала молодшою медичною сестрою. Спочатку він не планував пов'язувати з нею своє життя, але під час навчання по-справжньому захопився професією. Тепер уже не уявляє себе поза медициною.

Лікар ділиться спогадами про перші дні повномасштабного вторгнення, коли лікарня перетворилася на справжній конвеєр порятунку поранених. Він розповідає про травми, які найчастіше отримують військові та цивільні, про психологічний тягар, що лягає на медиків, і про те, які знахідки траплялися в пацієнтів, евакуйованих прямо з поля бою.

Для Миколи незалежність — це насамперед право вибору та свобода жити так, як хочеш. Його історія — частина проєкту про людей, які народилися разом із відновленою українською державою.