Джолі в Харкові: діти, що навчаються під землею, і пам'ять про загиблих

Харків, розташований за кілька десятків кілометрів від російського кордону, майже щодня зазнає атак. Саме тому частина дитячих занять тут давно перемістилася під землю. Про це акторка й амбасадорка доброї волі ЮНІСЕФ Анджеліна Джолі написала у своїй інстаграм-сторінці, підтвердивши таким чином поїздку, про яку раніше ходили лише чутки.

Під час візиту Джолі зустрілася з юними спортсменами Caramel Studio. Ці діти тренуються в підземному залі в Північній Салтівці — щоразу, коли лунає повітряна тривога. Акторка також завітала до художньої студії Aza Nizi Maza, яка ще 2022 року, після бомбардувань, стала підземною. Там вона побачила, як діти з труднощами в навчанні створюють, за її словами, «неймовірні витвори мистецтва».

Окрема частина поїздки була присвячена програмі психологічного відновлення Gen.Camp Family, яку проводить громадська організація Gen.Ukrainian. Вона підтримує сім'ї, де один із батьків повертається з російського полону. Джолі поспілкувалася з жінками, які самі виховують дітей і домагаються звільнення своїх чоловіків. Її син Нокс, який приїхав разом із матір'ю, провів для місцевих дітей заняття з тайського боксу — муай тай.

Акторка також вшанувала пам'ять Олексія Юкова, засновника групи «Плацдарм», що займається пошуком, ідентифікацією та поверненням тіл загиблих українських і російських військових. У серпні він загинув на фронті. Джолі закликала підтримувати Caramel Studio, Aza Nizi Maza, Gen.Ukrainian і «Плацдарм» — організації, які, за її словами, працюють навіть за надзвичайно складних обставин і з обмеженими ресурсами.

Це не перший приїзд Джолі в Україну. Уперше після початку повномасштабного вторгнення вона побувала тут 30 квітня 2022 року — у Львові, де спілкувалася з волонтерами, переселенцями та дітьми. Тоді вона ще була посолкою доброї волі ООН у справах біженців, а поїздка була її особистою ініціативою. Після повернення акторка показала у соцмережах уламок снаряда, яким гралась маленька дівчинка. У листопаді 2025 року разом з організацією Legacy of War Foundation вона відвідала прифронтові Миколаїв і Херсон, де зустрічалася з медиками, сім'ями та волонтерами, які живуть під постійною загрозою обстрілів і мін.

Історія цих візитів — не про протокольні зустрічі, а про спосіб побачити війну в її щоденних деталях: у підземних класах, тренуваннях під сиренами, у жінках, які чекають на звільнення чоловіків. Саме ці деталі найважче передати зведеннями, і саме вони найдовше залишаються у пам'яті.