Голова ГУР: за нинішніх темпів втрат Росія вичерпає ресурси для війни до 2028 року

Оцінка, яку озвучив голова української військової розвідки, звучить як прогноз, але тримається на щоденній арифметиці. За словами генерал-лейтенанта Олега Іващенка, якщо темпи військових та економічних втрат Росії збережуться, її потенціал для ведення війни в Україні буде вичерпано до 2028 року. «У Росії є військові та економічні ресурси на найближчий рік, але, за нашими оцінками, вони вичерпаються до 2028 року», — сказав він.

Ілюстрацією до цієї тези стає щоденне зведення розвідки, яке Іващенко показав журналістам. За його даними, армія РФ набирає приблизно 1000 осіб на день, іноді 1200, тоді як втрати тримаються на вищому рівні: «Вчора — 1410, позавчора — 1551. З них 835 осіб — близько 60 відсотків — загинули в бою». Частка загиблих у структурі втрат, за його словами, залишалася приблизно незмінною протягом тижня, і такого співвідношення загиблих до поранених історія збройних конфліктів раніше не знала.

Ці підрахунки загалом збігаються з оцінками західних спецслужб, які вважають, що щомісячні втрати Росії перевищують кількість новобранців на 6000 осіб. Однією з причин зростання частки загиблих називають технології: збільшення дальності та точності ударів разом із розвідкою на основі штучного інтелекту роблять поле бою смертоноснішим, а евакуація поранених із «зони смерті» шириною 32 км під постійним спостереженням перетворюється на окрему проблему.

Україна заявляє, що з 2022 року Росія втратила 1 502 390 військовослужбовців. Незалежна оцінка Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) наводить нижчу цифру — 1,4 мільйона втрат на полі бою, з яких до 450 000 загиблих. Якщо виходити з даних генерала, ще 18 місяців боїв означатимуть для Росії додаткові 765 800 втрат (459 480 загиблих і 306 320 поранених), а в сумі це торкнеться майже 10% чоловічого населення Росії віком від 25 до 49 років.

За оцінкою Іващенка, накопичення втрат позначається і на настроях: «Бойовий дух дуже низький, тому що ніхто не хоче воювати. Настрої серед російського населення теж пригнічені: більшість людей насправді не хочуть війни». Про самого Путіна генерал висловився так: «Робіть висновки самі про людину, яка хоче вбивати інших людей і захоплювати їхні території».

Окремо в зведенні йдеться про запит російських генералів після загальнонаціональних виборів цього місяця — додатково 800 000 військовослужбовців. Водночас, за оцінкою розвідки, армія здатна одночасно мобілізувати, екіпірувати, забезпечити харчуванням, навчити та інтегрувати не більше 300–500 тисяч новобранців, а середня тривалість життя російського новобранця на полі бою в Україні становить від 20 до 30 хвилин.

Представники західних розвідувальних служб вважають, що Україні вдалося завдати Росії тяжчих втрат завдяки підвищенню ефективності ураження та інноваціям, а також спроможності бити в глибині оборони противника. Усередині Росії, за цими оцінками, наростає напруженість через уповільнення просування на фронті, непопулярні обмеження інтернету та дефіцит палива, спричинений ударами по об'єктах нафтогазової інфраструктури.

Втрати несе й Україна: за оцінками CSIS, їхня загальна кількість — загиблі та поранені — становить від 525 000 до 625 000 осіб. Країна розраховує частково компенсувати це залученням більшої кількості високооплачуваних іноземних бійців, але Росія діє так само. За оцінками ГУР, вона вже завербувала понад 28 000 іноземців, і дедалі більше людей з африканських країн погоджуються воювати за обіцянки високої оплати. «Ми працюємо над тим, щоб зупинити цей процес, передаючи інформацію відповідним службам безпеки та розвідки. Ми також проводимо операції некінетичного характеру, інформуючи населення у відповідних країнах», — сказав Іващенко.

Тим часом, за його даними, союзник Путіна Кім Чен Ин готується відправити ще тисячі північнокорейських військовослужбовців: «На сьогодні в Курській області Росії перебуває близько 8000 військовослужбовців КНДР. За даними нашої розвідки, їхня чисельність може зрости приблизно до 50 000».

На тлі цих цифр варто пам'ятати, що прогноз — це не подія, а залежність: він справджується лише за умови, що темпи втрат і надалі перевищуватимуть темпи поповнення. Саме тому оцінки на кшталт «до 2028 року» варто читати не як дату, а як межу, до якої Росія зберігає здатність воювати — і від того, чи втримаються нинішні пропорції, залежить усе інше.