«Військовослужбовці мають бути почуті»: історія ветерана з Дніпра

У перші дні повномасштабного вторгнення Богдан Биков добровольцем пішов на фронт. Він воював на Херсонщині, а згодом опинився на Бахмутському напрямку — поблизу Кліщіївки та в самому Бахмуті. Його військовий шлях обірвався 16 квітня 2023 року, коли під час евакуації пораненого побратима він дістав тяжке поранення.

Після клінічної смерті та тривалого лікування в Україні й Німеччині чоловік змушений був заново вчитися найпростіших речей: самостійно сідати, пересідати в крісло, пересуватися й обслуговувати себе. Попри все, він зумів повернутися до роботи. Сьогодні Богдан говорить не лише про власний досвід війни, поранення та реабілітації, а й про те, якою має бути система підтримки ветеранів після звільнення зі служби.

На його думку, ветеран не повинен залишатися сам на сам із питаннями лікування, реабілітації, працевлаштування, соціальних виплат і доступності житла. Це системна проблема, яка потребує комплексного рішення на державному рівні. Богдан також долучався до мирних акцій у Дніпрі, наголошуючи, що голос військовослужбовців має бути почутий.

Його історія — приклад того, як важливо, щоб суспільство й держава чули тих, хто ціною власного здоров'я боронить країну. Повернення до цивільного життя для багатьох ветеранів стає нелегким випробуванням, і підтримка на цьому шляху — не менш важлива, ніж медична допомога чи соціальні виплати.