Ж ЖурналЖіночі історії та інтерв'ю

Освіта в Німеччині: чому рішення про майбутнє дитини ухвалюють у 10 років

·389 слівредакція
Освіта в Німеччині: чому рішення про майбутнє дитини ухвалюють у 10 років

Українська блогерка, яка живе в Німеччині, розповіла, як влаштована місцева шкільна система і чому вступ до університету тут залежить від успіхів уже в четвертому класі. Вона також порівняла німецький підхід з українським.

У Німеччині шлях до вищої освіти починається значно раніше, ніж в Україні. За словами українки, яка мешкає в країні, вже після четвертого класу учнів розподіляють за рівнем здібностей: до гімназії потрапляють лише ті, хто має високі бали. Далі потрібно скласти іспит, схожий на українське НМТ, і лише тоді можна претендувати на місце в університеті.

Така рання селекція викликає питання: як у 10–11 років визначити, на що справді здатна дитина? Втім, блогерка визнає, що в системі є й переваги. Зокрема, дитина може навчатися у власному темпі, відповідно до своєї успішності. Навіть якщо спочатку результати не надто високі, можливість здобути вищу освіту залишається — наприклад, через змішані школи, після яких теж можна вступити до університету, хоча цей шлях буде довшим і складнішим, і подолати його вдасться не всім.

Пані Людмила, яка веде блог під ніком liudmyla.rusina, порівнює це з Україною, де університети стали дуже доступними. Вона згадує період, коли до вишів вступали 70% випускників, і сумнівається в доцільності такого підходу, адже багато хто потім не може знайти роботу за фахом. У Німеччині ж, за її словами, за дипломом ніхто не женеться — і не тому, що люди не хочуть розвиватися чи заробляти. Просто там знайти хорошу роботу можна і без вищої освіти.

Щодо вартості навчання, то в Німеччині з 2014 року скасували плату за навчання в державних університетах, але повністю безкоштовною освіту назвати не можна. Студенти платять семестровий внесок — від 100 до 400 євро на рік. Приватні виші значно дорожчі: від 5 до 20 тисяч євро щороку. Окрім того, студенти витрачають в середньому 410 євро на місяць на житло, близько 200 євро — на їжу, 63 євро — на транспортний проїзний. Іноземцям також доведеться оплатити медичне страхування та навчальні матеріали.

Підсумовуючи, блогерка зазначає: в обох системах є свої плюси й мінуси, але німецька, на її думку, практичніша. Вона дозволяє людині обрати шлях, який відповідає її здібностям і потребам, а не просто отримати диплом заради диплома.

Читайте також