Ж ЖурналЖіночі історії та інтерв'ю

Саша Паскаль: танець свободи від Парижа до Токіо

·2109 слівредакція
Саша Паскаль: танець свободи від Парижа до Токіо

10-річна українська гімнастка Олександра Паскаль, яка після ампутації ноги повернулася у спорт, за 18 днів об'їхала п'ять континентів із благодійним туром Dance of Freedom. Її мета — нагадати світу про війну в Україні та ціну, яку платять діти за свободу.

Історія Олександри Паскаль із Чорноморська відома відтоді, як у травні 2022 року російська ракета влучила в базу відпочинку в селищі Затока на Одещині. Тоді шестирічна дівчинка опинилася під завалами, провела два тижні в комі, отримала відкритий перелом руки, осколкові поранення та травму ноги, яку згодом ампутували. Попри це, уже за рік після протезування вона повернулася до художньої гімнастики: у 2024–2025 роках брала участь у всеукраїнському турнірі Rizatdinova Cup, де здобула бронзу, а в червні 2026-го виборола золото на міжнародному Carla’s Rhythmic Cup.

Нинішня подорож — частина благодійного проєкту Dance of Freedom, у межах якого Саша танцювала на площах Парижа, Нью-Йорка, Ріо-де-Жанейро, Найробі та Токіо. За словами організаторів, тур мав на меті привернути увагу до воєнних злочинів РФ і до того, як війна позначається на українських дітях. За даними Генеральної прокуратури України, станом на травень 2026 року від початку повномасштабного вторгнення загинули 705 українських дітей, ще щонайменше 2527 — поранені.

Подорож викликала значний резонанс: понад 40 міжнародних медіа з сукупною аудиторією близько 291 мільйона осіб висвітлювали історію гімнастки. Серед них — CNN, MSN, Yahoo Finance та Yahoo Sport. До популяризації долучилися й футбольні зірки: Роналдінью, Бебето, Зіко, Вілліан та Алешандре Пато опублікували відео з танцем Саші на своїх сторінках.

Окрім виступів, Олександра мала офіційні зустрічі — у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі, в ООН у Нью-Йорку та з представниками паралімпійського комітету в Кенії. Під час цих візитів вона закликала не допускати російських спортсменок до змагань. Юрій Свиридов, член Національної ради Фонду Ріната Ахметова, який супроводжував дівчинку, зазначив, що реакція була стриманою, але посадовці пообіцяли порушити це питання.

Найяскравішими враженнями для Саші стали фінал Чемпіонату світу з футболу в Нью-Йорку, який вона відвідала, та Японія — там, за її словами, було наймасштабніше свято, хоча й найспекотніше. У Кенії дівчинка відвідала три гімнастичні школи та зустрілася з дітьми в одному з бідних районів, куди привезла допомогу. Під час туру її сторінка в соцмережі зросла на три тисячі підписників — із 70 до понад трьох тисяч.

Тепер Саша готується до Олімпіади в Брисбені 2032 року, але на її шляху стоїть перешкода: художню гімнастику досі не включено до паралімпійської програми. Свиридов наголошує: для цього потрібна підтримка Міжнародного паралімпійського комітету та української влади. Він також закликає розвивати спортивну дипломатію з африканськими країнами, зокрема допомагати їм інвентарем і тренерами, аби здобувати союзників у міжнародних спортивних інституціях.

Читайте також