«Хотіла бути президентом одразу»: Ставнійчук про розпад тандему Ющенка і Тимошенко

Про те, що тандем Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко міг проіснувати значно довше, а сама Тимошенко — зрештою очолити державу, говорить колишня заступниця голови Центральної виборчої комісії Марина Ставнійчук. В інтерв'ю вона пригадала епізоди, які сама спостерігала, і пояснила, що завадило такому сценарію.

Один із них стався біля кабінету президента. Ставнійчук розповіла, що намагалася переконати Тимошенко не загострювати стосунки з Ющенком. «Юлія Володимирівна, ви прем'єр-міністр, у вас усе в руках, починаючи від грошей у вигляді бюджету і до всіх інших питань. Я вас дуже прошу, підтримайте Віктора Андрійовича», — передала вона свої слова. У відповідь, за її спогадами, Тимошенко лише всміхнулася й мовила: «Не хвилуйтесь, не хвилуйтесь».

Друга розмова, свідком якої була Ставнійчук, стосувалася вже самої політичної домовленості. Ющенко, за її переказом, запропонував Тимошенко підтримати його на другий президентський термін, а відтак отримати підтримку вже для себе. «Віктор Андрійович каже: «Юля, Володимирівна, от ви підтримайте мене. От я зараз президент п'ять років. Ви підтримайте мене на наступні п'ять, а потім я вас підтримаю ще на наступні десять. За 20 років ми перевернемо країну»», — наводить вона його слова.

На запитання, чому Тимошенко не дослухалася ні до неї, ні до Ющенка, Ставнійчук відповіла прямо: «Тому що Юля Володимирівна, очевидно, хотіла бути президентом країни одразу, як тільки стала прем'єр-міністром». На її думку, саме конфлікт між двома політиками й зруйнував їхній союз. «Мені здається, що тандем Ющенко–Тимошенко мав проіснувати набагато довше — заради того, щоби у цьому тандемі на двох п'ятирічних строках лідируючу позицію могла зайняти Юлія Володимирівна», — сказала вона.

Для такого розвитку подій, вважає ексзаступниця голови ЦВК, обом політикам довелося б поставити особисті амбіції нижче за суспільні та державні інтереси. Саме цього, за її логікою, не сталося.

Варто зауважити, що сам Ющенко згодом оцінював цю сторінку своєї біографії інакше. Після відставки у 2010 році він у багатьох інтерв'ю повторював, що призначення Тимошенко главою уряду було його найбільшим прорахунком. Зокрема, він заявляв, що Тимошенко відмовляла Єрусалимського патріарха від кроків до автокефалії української православної церкви, а також казав, що вона радила взяти Віктора Медведчука віцепрем'єром до уряду 2005 року — і що він від цієї поради відмовився. За спогадами Ющенка, у 2005-му він вимагав від Тимошенко включити до уряду Петра Порошенка, а підтримка самої Тимошенко тоді сягала 39% проти 17% у її конкурента.

Історія цього тандему — це радше не про окремі посади чи образи, а про те, як швидко політичний союз перетворюється на суперництво, коли двоє бачать перед собою один і той самий пост. Спогади Ставнійчук додають до цієї картини побутову деталь: усе вирішувалося не в залах, а в коридорах, у коротких репліках, сказаних усміхаючись.