Сум’яни зустрілися у трьох містах: як об’єднується громада

Ініціатива зібрати сум’ян, які зараз живуть у різних куточках України, виявилася затребуваною: у трьох містах одночасно відбулися неформальні зустрічі, що об’єднали людей навколо спогадів про дім та пошуку нових зв’язків.

Найбільша подія відбулася в Сумах, де зібралося понад 160 гостей. Вони оглядали фотовиставку «Прояв», яка представляла плівкові світлини та особисті речі містян, купували книги за донати на книжковій барахолці та слухали виступ Микити Лебедя, який грав на колісній лірі. Люди приходили родинами та з друзями, створюючи атмосферу свята.

У Львові зустріч організувала Юлія Криворотенко, яка переїхала сюди понад рік тому. Вона розповіла, що більшість учасників не знали одне одного, тож спершу кожен представився, розповів про свою професію та район Сум, звідки родом. За її словами, атмосфера була надзвичайно теплою: розмови точилися про особливості Львова, відсутність водойм, місця, де смачно поїсти, а також про життєві історії. «Було відчуття, наче ми зібралися повечеряти в когось удома — у дворику під виноградом і яблунею», — поділилася враженнями Юлія.

Київська зустріч зібрала тих, хто переїхав до столиці нещодавно, і тих, хто вже встиг облаштуватися. Дар’я Носаченко, яка перебралася до Києва два місяці тому після року в Тернополі, зізналася, що їй бракувало відчуття спільноти. Сум’янин Віктор, що живе в Києві близько року, розповів, як щонайменше раз на місяць їздить додому до рідних і друзів. «Треба триматися за своїх людей. Я почав значно більше цінувати ці соціальні зв’язки, коли їх стало менше», — зазначив він. На сходці говорили про сумські забудови, маршрутки, безпеку та зручність рідного міста порівняно зі столицею.

Організатори планують продовжувати об’єднувати людей і надалі. Як зазначила менеджерка спільноти Юлія Козлова, після таких зустрічей виникають дружні стосунки, спільні проєкти або просто привід запросити земляка на каву. Головна мета — щоб сум’яни, де б вони не були, не втрачали зв’язок із містом. «Хочеться вже перестати ділити одне одного на правильних і неправильних містян: на сум’ян, сумчан, сумців, сумчар. Сенс не в тому, як ми називаємось і де ми територіально, а в тому, чи ми одне одного розуміємо», — підсумувала вона.