Обличчя вікінга, який пережив битву при Гастінгсі, відтворили науковці
Дослідники відтворили обличчя чоловіка, який, імовірно, брав участь у битві при Гастінгсі 1066 року. Його останки знайшли в церкві, пов’язаній із лицарем Вільгельма Завойовника.
Фахівці організації English Heritage за допомогою цифрових технологій реконструювали обличчя чоловіка, який помер майже тисячу років тому. Його скелет виявили ще 50 років тому в церкві Святого Петра в Бартон-апон-Гамбер, що в Лінкольнширі. Ця церква була приватною каплицею одного з лицарів Вільгельма Завойовника, чиє військо здобуло перемогу в битві при Гастінгсі.
Поховання було доволі незвичним: чоловіка поклали в дубову труну, зрубану приблизно в 1079 році, а голову — на трав’яну подушку. Поруч із тілом лежали три яблуневі посохи — це елемент поховального обряду, пов’язаний зі скандинавськими традиціями. На момент смерті чоловікові було від 50 до 60 років, його зріст становив 152 см, статура була міцною. На кістках дослідники помітили сліди кількох зажилих переломів.
Учені припускають, що ці травми могли бути наслідком участі в битві при Гастінгсі 1066 року, яка стала переломним моментом в історії Англії. Тоді Вільгельм, герцог Нормандії — герцогства на півночі Франції, заснованого вікінгами, — вторгся на острів і розгромив армію короля Гарольда II. Це поклало край англосаксонському правлінню: нормандські дворяни захопили землі, збудували замки та стали провідною елітою, а французька мова увійшла в ужиток правлячого класу.
Для відтворення обличчя дослідники використали аналіз ДНК, ізотопний аналіз кісток і сучасні методи реконструкції. З’ясувалося, що чоловік народився в континентальній Європі, а частину юності, можливо, провів у холоднішому кліматі, перш ніж опинитися в Англії. Ці дані ставлять під сумнів спрощений поділ населення Англії XI століття на саксів і норманів. Натомість вони свідчать про те, що багато людей того часу мали змішане походження та зв’язки, що сягали різних регіонів Північної Європи.
Дослідники наголошують: неможливо сказати, чи був цей чоловік саксом, норманом або представником якоїсь іншої групи. Ймовірно, він мав глибоке коріння в континентальній Європі, але точну батьківщину визначити не вдалося. Ця реконструкція — не просто портрет однієї людини, а нагадування про складність історичних процесів, які формували сучасну Англію.
