Ім'я, яке повертають: у Луцьку готують виставу про Олену Левчанівську

Луцький незалежний театр «Гармидер» анонсував роботу над виставою-дослідженням «Кімната Левчанівської», присвяченою Олені Левчанівській — політикині, інтелектуалці та громадській діячці, чиє ім'я тривалий час намагалися викреслити з історії. Другою ключовою постаттю спектаклю стане її донька Ірина — краєзнавиця, дослідниця Луцька та одна з перших учасниць волинського «Пласту».

Постановка базуватиметься на документальних джерелах. Команда театру проводить ґрунтовне дослідження біографій обох героїнь, а також планує серію публічних обговорень про вплив їхнього спадку на сучасність.

Режисерка та очільниця театру Руслана Порицька наголошує, що проєкт — це не лише про повернення імені Олени Левчанівської в українську історію, а й розмова про формування суб'єктності людини та нації. Вона нагадує: Олена народилася в середовищі, пов'язаному з російською імперією, здобула європейську освіту, але свідомо обрала українську ідентичність. Будучи сенаторкою, вона захищала права українців, виступала за освіту, права жінок і розвиток українського суспільства.

Порицька зазначає, що пам'ять про матір донька зберегла завдяки своїй ретельності: Ірина Левчанівська прожила майже 98 років, документувала родинну історію, збирала світлини, кіноматеріали, листи та спогади, осмислюючи суспільно-політичні процеси свого часу. «Мене надзвичайно хвилює ця оптика доньки, яка після арешту й убивства матері не дозволила її історії зникнути. Це не лише цінне історичне свідчення — це дуже чуттєва історія про любов, пам'ять, втрату і відповідальність перед наступними поколіннями», — додала режисерка.

Прем'єра вистави відбудеться в луцькому мистецькому просторі «Ангар» попередньо в жовтні 2026 року. Нині команда працює з архівами Левчанівських, зокрема в державному архіві Волинської області, де зберігається 6712 експонатів родини.

Ця постановка — частина ширшого процесу переосмислення ролі українських жінок в історії. Повернення з забуття постатей, які формували національну свідомість, дозволяє побачити минуле не як перелік дат, а як живу тканину людських доль, що впливають на нас і сьогодні.