Наталія Єгорова вперше відверто розповіла про життя після розлучення з Кличком

Анонс розмови Єгорова 20 вересня оприлюднила у Facebook, додавши фото друкованого випуску. У самому інтерв'ю вона відгукнулася про колишнього чоловіка з повагою, наголосивши, що між ними збереглася глибока повага та зв'язок.

«Він – батько моїх дітей, людина, яку я дуже поважаю та з якою пройшла довгий шлях», – сказала вона про мера Києва.

Водночас 52-річна Єгорова не приховує, що хоче влаштувати особисте життя. За її словами, вона мріє про весілля.

«Так, я хочу весілля. Я хочу мати облучку на пальці. Я хочу знову сказати: "Так". І я хочу старіти не одна», – зізналася колишня дружина Кличка.

Вона додала, що наразі немає чоловіка, з яким могла б будувати спільне життя, але пошуки не припиняє. За словами Єгорової, вона зустрічалася з чоловіками, проте не поспішає виносити стосунки на публіку.

«Звичайно, я зустрічалася. Я не свята, – зізналась жінка. – Я люблю своє особисте життя. Я жінка. Але я не одразу представляю кожного чоловіка публіці».

Розлучення Кличка та Єгорової має довгу передісторію. Подружжя роками жило окремо: вона – у Гамбурзі, він – у Києві. 15 серпня 2022 року мер Києва повідомив, що розлучається, а наступного дня його слова підтвердила дружина. Обидва назвали причиною роздільне проживання. Після розлучення Єгорова повернула собі дівоче прізвище.

Сам процес завершився у грудні 2023 року. За договором про поділ майна Кличко передав колишній дружині чотириповерховий будинок у Гамбурзі площею 750 м² вартістю майже 228 млн грн. Єгорова, зі свого боку, передала йому будинок відпочинку в селі Лютіж Вишгородського району Київської області загальною площею 785,5 м² вартістю 69 млн грн, а також права на автомобіль Land Rover Discovery 3.0 2013 року випуску, оцінений у 911 436 грн. Крім того, колишнє подружжя поділило кошти у США (майже 4 млн грн) і в Монако (приблизно 2,7 млн грн).

Історія Єгорової – це історія про те, як публічна людина повертає собі право на приватність. Після гучного розлучення, поділу майна і переїзду до Німеччини вона говорить не про образи чи претензії, а про повагу до батька своїх дітей і про просте бажання не залишитися самотньою. Саме ця стримана відвертість і робить її слова помітними: за кожною фразою про весілля стоїть не сенсація, а спокійне усвідомлення того, що життя триває.