Загинув Микола Карпюк: перший політв'язень новітньої України, який пішов воювати після 60

Про смерть Карпюка в соцмережах повідомили член Координаційної Ради Руху опору капітуляції, співзасновник Національно-консервативного руху Юрій Гончаренко та народний депутат України 7-го і 8-го скликань Артур Палатний.

Гончаренко розповів, що вони спілкувалися з Карпюком менш ніж місяць тому — обговорювали подробиці створення УНСО та будували плани. «Втрата, яку неможливо виміряти чи описати словами. Людина, яка все життя присвятила Україні, яка ніколи не гналася за славою, грошима чи посадами. Людина, яка витримала катування в російській тюрмі. Яку викрали у 2014, бо розуміли його вагу для національного руху України. Жив і пішов один з найвеличніших воїнів! Пішов в бою, як жив все життя», — написав він.

Артур Палатний назвав Карпюка людиною незламної волі та справжнім патріотом, своїм другом. «Микола Андронович присвятив життя боротьбі за Україну. Пройшов революції, роки російського полону та тяжкі випробування, але залишився незламним. Навіть після 60 років він пішов воювати, захищати рідну землю. Бо для нього любов до України була не словами, а справою всього життя», — зазначив він і подякував загиблому за мужність та відданість державі.

Своєю чергою колишній народний депутат Борислав Береза згадав, як у 2014 році Карпюк переконав його залишити власний бізнес і зайнятися інформаційним напрямком у Правому секторі. За словами Берези, він особисто займався питанням повернення Карпюка з полону під час роботи в делегації ПАРЄ: постійно згадував його ім'я у виступах, інтерв'ю західним медіа та на міжнародних зустрічах, щоб про Карпюка говорили на міжнародному рівні й це не дало змоги його вбити. Після звільнення Карпюк розповів Березі, що один із охоронців Владімірського централу, родом із Луганська, запитав його: «Хто ти такий, що про тебе говорять у Європі, у ПАРЄ?».

Карпюк став першим політв'язнем у новітній історії України. Його затримали співробітники ФСБ на українсько-російському кордоні 17 березня 2014 року, коли він їхав до Росії домовлятися — за його власними словами, про налагодження стосунків і повернення Криму. На той момент Майдан уже переміг, Карпюк був заступником керівника «Правого сектору», а за день до того в Криму пройшов так званий референдум, з якого почалася офіційна анексія півострова Росією. За сфабрикованою справою — нібито за участь у першій чеченській війні на стороні військ Джохара Дудаєва — його засудили до 22,5 років ув'язнення. До 2014 року Карпюк у Росії ніколи не був. Загалом у російських тюрмах він провів п'ять з половиною років.

Історія Карпюка — це історія людини, чиє ім'я звучало на міжнародних майданчиках саме тому, що його боялися ті, хто його утримував. Він повернувся з полону, а згодом знову взяв до рук зброю. Тепер його ім'я залишається серед тих, хто віддав життя за Україну.