«Я любила її як могла»: донька найстаршої породіллі України про життя з мамою та мрії

Анні Підвербній було 14 років, коли померла її мама, 80-річна Валентина Підвербна, яка стала відомою завдяки народженню доньки у 65 років. Тепер дівчина мешкає у Чернігові з опікункою, мріє про музичну кар'єру та вперше відверто розповіла про стосунки з мамою.
У листопаді мине рік від дня смерті Валентини Підвербної, яка у 65 років за допомогою штучного запліднення народила доньку Анну. Дівчина, якій зараз 15 років, із 2024 року живе у Чернігові з опікункою Оленою Ятченко. Нещодавно Анна склала іспити до музичного коледжу й не виключає, що пов'яже життя з музикою.
В інтерв'ю дівчина зізналася, що найбільше хотіла б забути день 19 липня 2021 року, коли мама перенесла інсульт. Анна сама помітила тривожні симптоми, повела матір до поліклініки, де лікарі підтвердили діагноз. Тоді дівчина дуже злякалася, адже мама була головною людиною в її житті. Особливо болісно було через те, що напередодні вони посварилися, і Анна сказала матері образливі слова.
Попри складні моменти, дівчина згадує і щасливі події, зокрема поїздку до Будапешта у 2024 році. Вона визнає, що мама часто порушувала її особисті кордони й нікому не довіряла, але вдячна їй за життя та певний досвід. «Я любила її як могла», — каже Анна.
Окремо дівчина розповіла про перебування в реабілітаційному центрі, куди потрапила після смерті матері. Вона зазначає, що там навчилася гігієни та корисних навичок, але водночас звертає увагу на проблеми: у кімнаті на 40 квадратних метрів жило 18 дітей, бракувало особистого простору, а на одного вихователя припадало 15 дітей. Анна закликає суспільство звернути увагу на дітей у таких закладах і наголошує, що їм важлива не нова одежа, а увага.
Анна мріє здобути вищу музичну освіту, але не прагне слави. Вона також зізнається, що хотіла б у майбутньому стати прийомною мамою. Найбільше дівчина боїться обстрілів і намагається триматися віри. Вона додає, що, попри всі труднощі, не вважає, що її «відібрали» у матері: «Мені дали надію, дали мені життя, дали мені те, чого я не мала».
Читайте також
Ще в розділі «Стосунки»
- 80 років у шлюбі та понад 100 років життя: історія подружжя з Теннессі
- «Іноді називаю її мамою»: Сеітаблаєв — про зв’язок із Роговцевою
- «Ніхто не забере моє море»: Зеленський про плани після війни
- «Ця країна не для всіх»: українка про життя у США
- «Пишаюся, але мені страшно»: Холоденко про друга Дікусара на фронті







