Хата за $1000: як дизайнерка перетворила руїну 1950-х на затишне житло

Історія Уляни — частина ширшого тренду, коли українці свідомо обирають повільне життя в селі замість міської метушні. Жінка має досвід проживання за кордоном, але повернулася в Україну, щоб оселитися біля лісу та річки. Вона працює віддалено, що дозволяє самостійно планувати день і розвивати творчий простір.

Будинок площею близько 50 квадратних метрів дістався їй у вкрай занедбаному стані — з низькими глиняними стелями. Під час реконструкції Уляна повністю демонтувала стару стелю, замінивши її дерев'яними балками, дошками та утеплювачем. Окремо вона з'єднала хату з прилеглою господарською будівлею, завдяки чому з'явилися просторий передпокій і гардеробна. Важкі роботи виконували найняті майстри, а декоративне оздоблення, укладання плитки та фарбування господиня взяла на себе.

Інтер'єр вийшов у стилі світлої студії, продуманий для комфорту однієї людини або пари. Коли запрошений пічник не зміг реалізувати задум, Уляна самостійно вивчила схеми в інтернеті та виклала піч-камін, який не лише створює затишок, а й обігріває санвузол узимку. Кухонний гарнітур зібраний із простих матеріалів, а основою зонального столу став реставрований старий буфет, у який врізали варильну поверхню. «Кухня зроблена з палок, гіпсокартону, полиць — дуже зручно та невибагливо. А старий буфет перетворився на робочу зону, куди ми просто врізали варильну поверхню», — розповідає жінка.

У декорі дизайнерка активно використовує природні знахідки та вторинні матеріали: раму для дзеркала зробила з кукурудзяного листя, вазою став відмитий скляний бутель, знайдений у лісі, а композиції зібрані із сухих гілок. Наразі Уляна перебудовує колишній сарай на світлий гостьовий будиночок із м'якими формами, де вже встановлені нові вікна та двері. Паралельно вона закладає майбутній колекційний сад, висаджуючи рослини по колірних зонах — фіолетовій, червоній, жовтій клумбах — для зручності поливу.

На думку господині, такі проєкти не потребують колосальних одночасних вкладень: ремонт можна робити поступово, орієнтуючись на власні можливості. «Життя в селі мені сподобалось, тому що я маю простір для натхнення природою: тут поряд ліс, річка… Це ціла філософія життя на природі, бо кожний твій день дуже помірний, дуже спокійний. Ти можеш собі дозволити полінуватися, погуляти. За тобою ніхто не стоїть, ти сам у себе не стоїш із палкою, що треба якийсь успіх чи якісь досягнення. Ні: є натхнення — робиш, немає — не робиш», — ділиться вона.

Історія Уляни — приклад того, як занедбане житло може стати простором для творчості та нового способу життя. Її досвід показує: навіть без великого бюджету можна створити затишну домівку, якщо є бажання та готовність вчитися новому.