Врослий ніготь: чому виникає, як лікувати і коли йти до подолога

Незручний крок у тісному взутті — і за кілька днів палець починає пульсувати, а край нігтя ніби вгризається в шкіру. Спочатку здається, що все мине само, але саме в цей момент оніхокриптоз найчастіше запускає запалення. Добра новина: якщо діяти на ранньому етапі, операції можна уникнути в переважній більшості випадків.

Найпоширеніша причина вростання — звичка підстригати нігті занадто коротко й по дузі, як на руках. Кут, що залишається по краях, з часом вгризається в м’який валик шкіри, провокуючи запалення. Друга типова причина — тісне взуття з вузьким носком або високим підйомом. Третій чинник — генетика: у деяких людей нігтьова пластина від природи ширша або більш вигнута, тому ризик вростання вищий незалежно від догляду. Ситуацію також погіршують травми пальця, грибкові ураження та надмірна вологість, наприклад, після тривалого перебування в мокрому взутті чи басейні.

У групі ризику — спортсмени та бігуни, підлітки в період активного росту стопи, вагітні через зміну ваги й форми ноги, люди із зайвою вагою або діабетом, а також ті, хто нещодавно робив педикюр із дуже коротким підстриганням кутів. Якщо ви впізнаєте себе в цьому списку, варто підстригати нігті особливо обережно й частіше перевіряти стан пальців.

На ранній стадії палець трохи болить при натисканні, шкіра біля краю нігтя червоніє та набрякає. Якщо нічого не змінити, запалення розвивається: з’являється набряк, у ранку потрапляє бактеріальна інфекція, починається нагноєння з пульсуючим болем навіть без дотику. На пізній стадії шкіра навколо нігтя розростається в так звану грануляційну тканину, або «дике м’ясо». Що раніше помітити перші ознаки, то простіше вирішити проблему.

Категорично не можна самостійно вирізати врослий край ножицями чи лезом, проколювати гній нестерильними інструментами, носити тісне взуття «поки не загоїться», заклеювати палець пластиром без обробки антисептиком та ігнорувати біль при діабеті чи порушенні кровообігу.

Якщо почервоніння тільки з’явилося, а гною ще немає, допомагають теплі ванночки (не гарячі) на 5–7 хвилин — вони розм’якшують шкіру й знімають напругу. Після цього обережно підніміть врослий край шматочком вощеної зубної нитки або спеціальним інструментом, підкладаючи його між нігтем і шкірою, щоб край почав рости над валиком. На ніч нанесіть антисептичну мазь і накрийте палець стерильною пов’язкою.

До подолога чи хірурга варто звернутися, якщо за кілька днів домашнього догляду стало гірше: з’явився гній, палець опух настільки, що важко носити звичайне взуття, або біль заважає ходити. Особливо це стосується людей із діабетом чи проблемами кровообігу — у них навіть невелике запалення здатне розвиватися швидше й серйозніше.

Сучасна подологія пропонує делікатні методи. Найпоширеніший — часткове видалення врослого краю (часткова резекція) під місцевою анестезією. Процедура триває близько пів години, а вже наступного дня більшість пацієнтів можуть повернутися до звичного взуття. При хронічному вростанні застосовують ортоніксію — корекцію брекет-системою або тонкою пластиною, яка поступово вирівнює форму нігтьової пластини без операції. В окремих випадках використовують лазерну обробку зони росту нігтя або часткову матриксектомію, яка звужує пластину так, щоб її край більше не вростав.

«У більшості випадків пацієнти звертаються вже на стадії запалення, хоча на ранньому етапі проблему часто можна вирішити менш травматичними методами. Найчастіше ми застосовуємо часткову резекцію врослого краю нігтя або ортоніксію, якщо ситуація дозволяє уникнути хірургічного втручання. Після процедури людина зазвичай повертається до звичного способу життя вже наступного дня, а повне загоєння займає від двох до чотирьох тижнів залежно від складності випадку та дотримання рекомендацій щодо догляду», — коментує лікар-подолог Вікторія Сміла.

Профілактика зводиться до кількох звичок: підстригайте нігті прямо, без округлення по кутах, залишаючи край трохи довшим за кінчик пальця; обирайте взуття з достатнім простором для пальців; після душу чи басейну добре просушуйте шкіру між пальцями; раз на кілька місяців робіть апаратний педикюр у майстра, який знає, як працювати з формою нігтя при схильності до вростання.

Врослий ніготь — майже завжди наслідок звички, а не вирок. Правильна техніка підстригання і зручне взуття допомагають вирішити проблему більшості людей ще до загострення. А якщо запалення вже почалося, швидше й безпечніше вчасно звернутися до подолога, ніж намагатися впоратися самостійно з ножицями в руках.