Справа «Вирію»: як обшуки ДБР вдарили по виробництву дронів
Власник оборонної компанії VYRIY Олексій Бабенко вперше детально розповів про обшуки ДБР, їхні наслідки для виробництва та умови роботи галузі з державою.
Майже місяць тому, 7 липня, співробітники Державного бюро розслідувань обшукали виробництва компанії VYRIY та її постачальників, а також квартиру власника Олексія Бабенка. Досі жодному зі співробітників не повідомили про підозри, а статті, за якими проводили слідчі дії, не збігаються з підслідністю ДБР. Сам Бабенко в інтерв'ю каналу «Мілітарний» зазначив, що збити компанію з ринку було в інтересах багатьох людей, і порівняв це з пістолетом: «У тебе є пістолет. Щоб він вистрілив, треба, щоб його хтось зарядив і хтось натиснув на спусковий гачок. Заряджало багато людей».
Серед можливих причин тиску — нещодавній тендер на поставки дронів, де VYRIY перебив пропозицію компанії, пов'язаної з бізнесменом Сеяром Куршутовим. Крім того, на оборонному ринку очікуються великі гроші: держава отримала два транші на €7 мільярдів за «оборонним» кредитом ЄС на €90 мільярдів. Також, за словами Бабенка, хтось міг переживати, що видання «Бабель», акціонером якого він є, почне працювати проти них.
Після обшуків Бабенко познайомився з головнокомандувачем Олександром Сирським. Виявилося, що до генерала дійшли конспірологічні доповіді про нібито змову: начебто Бабенко купив «Бабель» в інтересах міністра оборони Михайла Федорова та почав «мочити» 425 ОШП «Скеля», щоб підірвати імідж Сирського. Головком заявив, що не вірить у це. Бабенко наголосив, що «Бабель» від заснування є незалежним виданням, а розслідування про полк з'явилося через масову загибель людей у навчальних підрозділах.
Обшуки суттєво вдарили по виробництву. Компанії довелося релокувати всі великі виробництва, через що вона недовиробила приблизно 30 тисяч дронів. Окремою проблемою стали бази даних з адресами відгрузки дронів для близько двохсот підрозділів — їх доводиться відновлювати вручну. ДБР обшукало близько 150 людей, з яких лише 15–20 були співробітниками компанії, решта — постачальники комплектуючих. У пресрелізі ДБР згадувалося, що деякі з них були «майстрами манікюру», однак Бабенко пояснює це тим, що підприємці можуть реєструвати на свій ФОП будь-які коди діяльності.
Окремо власник VYRIY розповів про специфіку роботи з державою. Частину комплектуючих компанія купує невеликими партіями через анонімні телеграм-канали, оскільки такі постачальники готові працювати за постоплатою. Це вимушене рішення через дефіцит обігових коштів: держава переказує гроші вже після поставок, навіть якщо вони позначені як «передоплата». Подібна схема вже викликала питання у Бюро економічної безпеки, але компанії вдалося довести, що це не фіктивна діяльність. Бабенко також зазначив, що якби менеджери хотіли вивести кошти, вони могли б зробити це легально, заплативши лише 9% податку на виведений капітал, адже компанія є резидентом «Дія.Сіті».
Попри тиск, компанія не планувала воювати всередині країни, але тепер змушена перебудовувати систему безпеки. Бабенко додав, що правоохоронці заводять справи на всі великі оборонні компанії, а на середні збирають «папочки», які можуть використати у вигідний момент. Ця ситуація демонструє, наскільки складною залишається робота оборонної індустрії в Україні, де виробники дронів опиняються між державними замовленнями, правоохоронцями та інформаційними кампаніями.
