Історія Ірини Шум: втрата чоловіка, місія «На щиті» та мрія про доньку

Історія кохання Ірини та Віталія Шумів розпочалася навесні 2022 року. Тоді дівчина сама написала майбутньому чоловікові у Facebook із пропозицією познайомитися. Він відповів згодою, і до вечора вони вже листувалися, а невдовзі зустрілися за кавою.

Віталій служив у ЗСУ, тому майже одразу після знайомства його відправили на Донеччину у складі 14-ї окремої механізованої бригади. Зв'язок був поганий, тож чоловік часто вилазив на дерева, аби зателефонувати коханій. Ірина майже щомісяця навідувала його.

Під час однієї з зустрічей у 2024 році Віталій купив Ірині каблучку, але пропозицію зробив не одразу, а за два тижні — через TikTok. 24 лютого 2025 року пара одружилася, а за кілька днів повінчалася. Вони мріяли про доньку, купили квартиру та планували спільне майбутнє. Віталій хотів після війни відкрити власний гараж із кумом, а ще дуже любив риболовлю.

У серпні 2025 року Віталій приїхав у відпустку і провів удома майже місяць. 16 вересня він мав повертатися на службу. Ірина просила його залишитися, але чоловік відповів: «Мені треба їхати, бо мене там чекають». 17 листопада він востаннє написав їй — вони говорили про дитину та аналізи. Наступного дня зателефонував командир і повідомив про загибель Віталія. Йому було 26 років.

Через місяць після втрати Ірина разом із подругою долучилася до місії «На щиті», супроводжуючи полеглих захисників. «Це єдине, що я можу зробити для хлопців, які загинули», — пояснює вона. Попри те, що минуло майже дев'ять місяців, жінка досі не може змиритися з втратою: щодня пише чоловікові в Instagram і блокноті, їздить на кладовище, щоб поговорити з ним. Ірина також розглядає можливість навчитися керувати безпілотниками та долучитися до ЗСУ, хоча рідні її від цього відмовляють. Вона мріє про завершення війни та повернення додому живими всіх, хто зараз на фронті.