Сім років у Бангкоку: українка розповіла, скільки коштує комфорт і до чого складно звикнути

Ілліана переїхала до столиці Таїланду сім років тому. У розмові вона описала місто як два світи в одному — від хмарочосів до вуличних їдалень — і чесно підсумувала, що знову обрала б його.
Бангкок для Ілліани, яка живе тут уже сім років, — це ніби дві різні країни на одній території. З одного боку — хмарочоси, торговельні центри, дорогі ресторани, руфтоп-бари та кондомініуми з басейнами й коворкінгами. З іншого — старі квартали, храми, канали, китайський Yaowarat і вуличні їдальні, де поїсти можна за копійки. Саме цей контраст, на її думку, і притягує до міста іноземців: не лише пенсіонерів, а й айтівців, фрилансерів та родини з дітьми.
Окремою темою стала адаптація до клімату. Надворі термометр майже постійно тримається вище за +30 °C, а в метро чи бізнес-центрах кондиціонери працюють так потужно, що різкий перепад температур виснажує. Складнощі додає й сезон дощів: сильна злива здатна за лічені години затопити райони й паралізувати рух, хоча потім місто швидко повертається до звичного ритму. Є й серйозніша загроза — лихоманка денге. Ілліана пригадує колегу, яка після одного укусу комара провела в лікарні майже два тижні.
Багато що про місцевий характер пояснює поняття «сабай-сабай» — приблизно «спокійно, не переймайся». За роки в Таїланді співрозмовниця й сама, за її словами, стала врівноваженішою. Водночас європейцям така манера спілкування здається незвичною: тайці не говорять «ні» прямо й уникають публічної критики, бо головне правило культури — зберегти обличчя, своє і співрозмовника.
Є в мегаполіса й менш привабливий бік: поруч із люксовими закладами можна натрапити на купи сміття, щурів чи тарганів, що часто шокує новачків. Із гастрономією ж проблем немає — том-ям, пад-тай чи сом-там продають на кожному кроці. Щоправда, до насиченої гостроти, надлишку цукру та олії в традиційних стравах теж потрібен час, аби звикнути.
Фінансовий бік життя вона описує конкретними цифрами: оренда сучасного кондомініуму з басейном і спортзалом коштує їй понад тисячу доларів на місяць, а комфортне життя однієї людини в Бангкоку загалом — близько трьох тисяч доларів. Є й зовсім дешеві побутові речі: прання в пральні самообслуговування обходиться в 30–50 батів, і такі пральні поширені саме тому, що власної машинки в багатьох квартирах немає.
Загалом Бангкок Ілліана вважає безпечним містом, хоча радить не втручатися в конфлікти місцевих. Медицина тут високого рівня, але дорога: нещодавня операція коштувала майже 700 тисяч батів, і покрити ці витрати вдалося лише завдяки страховці. Попри спеку, дощі, мовний бар'єр і зовсім іншу культуру, після семи років у Таїланді вона каже, що знову обрала б Бангкок.
Читайте також
Ще в розділі «Здоров'я»
- Секрет молодості Lama: генетика, сон і сходи замість ліфта
- Мовний бар'єр, а не війна: новачок Кривбасу про адаптацію в Україні
- Родичі полоненого окупанта приїхали в Україну й побачили, у яких умовах він утримується
- Вайт про бій Ф'юрі – Джошуа: «Питання лише одне: ви хочете битися чи ні?»
- Історія Памели Андерсон: гепатит C, страх за дітей і 20 років потому







