«Немає в нас Артемки великого й малого». Історія родини, яка загинула через удар по Радушному

31 липня в Кривому Розі оголошено день жалоби. Напередодні в селі Радушне під час російського обстрілу загинула велика родина — подружжя Артема та Олени Воронових, їхні семеро молодших дітей і онук. Усього в родині виховувалося десятеро дітей, а також троє онуків. Наймолодшому з тих, хто загинув, було півтора року — він того дня гостював у дідуся й бабусі.

Бабуся загиблої родини розповіла, що сім’я була дуже дружною, діти росли доглянутими й освіченими. Старший син Даня — капітан, служить в артилерійських військах, закінчив академію. Інші діти — Ауріка, Матвій, Марк — навчалися або працювали за кордоном і в Україні. «Немає в нас Артемки ні великого, ні малого», — каже жінка, маючи на увазі батька та онука, які мали однакове ім'я.

На місці зруйнованого будинку нині працюють кінологи з собаками — вони шукають тіла загиблих. Офіційно підтверджено загибель шести людей, частину жертв доведеться ідентифікувати за результатами експертиз. Єдиним, хто вижив після удару, виявився пес — його дістали з-під завалів.

Ця трагедія стала однією з наймасштабніших втрат для невеликої громади. Історія родини Воронових — нагадування про те, як війна забирає не лише життя, а й цілі родинні лінії, які ще вчора будували плани на майбутнє.