«Я більше не боюся смерті»: історія жінки, яка пережила клінічну смерть

Коли Марті Захарії було 26 років, вона потрапила до лікарні після викидня. За її словами, під час лікування вона зіткнулася з медичною недбалістю, через що їй довелося перенести операцію на матці. Згодом лікарі виявили проблеми із шийкою матки, що потребувало ще одного хірургічного втручання.

Саме під час другої операції серце жінки зупинилося, і медикам вдалося її реанімувати. Марта розповідає, що в момент клінічної смерті відчула, ніби покинула власне тіло. «Раптом я покинула своє тіло й побачила його на операційному столі. Потім із неймовірною швидкістю потрапила в тунель і побачила світло», — згадує вона.

Після пробудження жінка побачила поруч чоловіка, який тримав її за руку. Вона сказала йому, що їй наснився святий Петро, і лише згодом дізналася, що під час операції її серце зупинялося. Цей випадок змусив Марту відмовитися від подальших спроб завагітніти. Разом із чоловіком вони вирішили усиновити хлопчика.

«Я не хотіла ризикувати. Я дійшла висновку, що Бог має для мене якесь призначення. У моєму випадку — це маленький хлопчик, який потребував мене», — пояснює вона. Клінічна смерть також змінила її уявлення про те, що чекає на людину після життя. Марта переконана, що існування не завершується разом із тілом, і те, що попереду, може бути кращим за земне життя.

Водночас жінка наголошує, що не прагне смерті та хоче бачити, як ростуть її онуки. «Але я не боюся смерті. Тіло — лише оболонка, посудина. Я переконана, що існує інша площина існування і що все не закінчується», — додає вона. Подібні розповіді трапляються серед людей, які пережили клінічну смерть, однак вони не є науковим підтвердженням життя після смерті. Історія Марти — нагадування про те, як межовий досвід може змінити сприйняття найважливіших питань буття.