Підтримка поранених захисників: що варто знати цивільним

Війна Росії проти України триває вже понад два роки, і за цей час тисячі захисників отримали серйозні травми. Проте поранення — це лише початок довгого відновлення, яке охоплює не лише фізичне лікування, а й психологічну адаптацію. Як показує досвід, якісна підтримка близьких відіграє у цьому процесі не меншу роль, ніж медична допомога.

Історія військовослужбовця бригади Азов Євгенія Пугача з Вільногорська Дніпропетровської області — показовий приклад. До повномасштабного вторгнення чоловік не планував пов'язувати життя з армією, але з перших днів війни долучився до Збройних Сил. У травні 2024 року під час виконання завдання на Куп'янському напрямку він отримав поранення ніг та рук. Після кількох етапів лікування військовий долучився до національної програми реабілітації «Неопалимі», яка допомагає людям із рубцями та деформаційними ушкодженнями.

Координаторка психологічного напрямку проєкту Ольга Шнит наголошує: після поранення людина часто сприймає світ як ворожий, тому близьким важливо бути поруч, пропонувати прості й конкретні кроки, але не тиснути. Не варто змушувати говорити про обставини поранення — це може спричинити ретравматизацію. Також слід уникати фраз на кшталт «зберися» чи «час жити далі». Натомість краще м'яко запитати, чим саме можна допомогти зараз.

Окремо психологи радять не сприймати на власний рахунок різкі реакції пораненого: холодність чи злість — це наслідок травми та виснаження, а не ставлення до конкретної людини. Важливо також не порівнювати досвід травмованого з досвідом інших, адже реакція на біль залежить від особистих якостей. Збереження звичної рутини допомагає людині відчути, що вона залишається собою. Іноді легше відкритися тим, хто має схожий досвід, тому варто з розумінням ставитися до спілкування з побратимами.

Сам Євгеній переконаний, що відновлення залежить і від ставлення суспільства: «Рани затягнуться, біль тимчасовий — успіх вічний. Не ми маємо пристосовуватися до загалу, люди мають звикати, що є люди після поранень». За майже чотири роки роботи програми «Неопалимі» лікування розпочали понад 400 людей, а до проєкту долучилися 33 клініки по всій Україні. Програма безкоштовна для військових, ветеранів, звільнених з полону, а також цивільних і дітей, які постраждали внаслідок війни.