Росія знищила понад 1,5 млн українських книг у липні: хронологія атак

Лише за один місяць російські війська завдали українському книговиданню втрат, які важко осягнути. Ракетні удари та атаки дронів були спрямовані на друкарні й склади, де зберігалися готові наклади. Загальна кількість знищених книг перевищила 1,5 млн примірників.

Найбільше постраждала друкарня «КОНВІ ПЛЮС». Тут згоріло 600 тисяч готових книг і ще 350 тисяч примірників, що перебували у виробництві. Площа зруйнованих цехів і складів становить 5000 м², а збитки підприємства оцінюють у 110 млн грн. Видавництво «Книголав» втратило склад під час нічної атаки 19 липня: у вогні загинуло близько 250 тисяч книжок. Співробітники не постраждали. Молодий проєкт «Місон», заснований наприкінці 2023 року, втратив усе — офіс, техніку та весь наклад своєї першої книги.

Очільник ГУР Кирило Буданов провів історичну паралель: «Мета була незмінною – позбавити українців мови, культури та пам’яті. Але Москва застрягла у своєму історичному болоті. Сьогодні за кожною українською книжкою стоять Сили оборони. Ми відбудуємо друкарні й надрукуємо нові наклади». Він нагадав, що саме в липні 1863 року з’явився Валуєвський циркуляр, а згодом — Емський указ, які забороняли українське друковане слово.

Держава вже розробляє механізми підтримки галузі. Мінекономіки спільно з Українською видавничою асоціацією пропонують гранти на відновлення друкарень — до 16 млн грн на нове обладнання. Передбачено також страхування ризиків із компенсацією до 30 млн грн за пошкоджене майно. У планах — субсидії на оренду книгарень, розширення програми «єКнига» та оновлення бібліотечних фондів.

У видавництві «Книголав» наголошують: «Росія воює не лише проти людей, а й проти нашого майбутнього. Але кожна спалена книга — це лише додаткова мотивація для нас бути ще стійкішими». Попри затримки із замовленнями через втрату складів, видавці закликають українців продовжувати купувати книги та підтримувати армію. Культурний геноцид, за їхніми словами, можна зупинити лише спільними зусиллями.