Ж ЖурналЖіночі історії та інтерв'ю

«Там просто клініка»: Маргарита Січкар про насильство в сім’ях українських політиків

·217 слівредакція
«Там просто клініка»: Маргарита Січкар про насильство в сім’ях українських політиків

Блогерка й письменниця Маргарита Січкар в інтерв’ю розповіла, що серед українських політиків чимало тих, хто застосовує фізичну силу до своїх дружин. Прізвищ вона не назвала.

Розмова про приватне життя публічних людей знову вивела на тему, яку в Україні зазвичай обговорюють пошепки. В інтерв’ю головному редактору видання «ГОРДОН» Олесі Бацман письменниця та ексрестораторка Маргарита Січкар заявила, що політики не лише зраджують дружинам, а й можуть піднімати на них руку. Конкретних імен вона не назвала, але окреслила загальну картину доволі різко.

За її словами, серед політиків таких випадків більшість. «Ну, там поки що мало нормальних людей. Там десь 10% якщо ми наберемо нормальних, адекватних, а всі інші – просто клініка», – сказала Січкар. Вона додала, що пристрастей у цьому середовищі вистачає, і стосунки з дружинами часто виглядають жахливо.

Січкар зізналася, що іноді чує про подібне лише краєм вуха, і реагує на це емоційно. «Здебільшого там такі трешняки, коли дізнаєшся про таке – там живуть коханки», – зазначила вона. Водночас письменниця наголосила: публічні люди, яких ми бачимо на екранах, загалом не відрізняються від решти. Ті самі почуття, те саме кохання – просто в одних усе це на видноті. «Таке життя публічної особи», – підсумувала вона.

Січкар народилася у Владивостоці, але ще в студентські роки переїхала до України. Вона відома насамперед розвитком ресторанного бізнесу: була директоркою та співвласницею низки закладів, керувала готельним комплексом у Ялті. Згодом займалася видавничою та телевізійною діяльністю, написала кілька книг про життя і бізнес, заснувала «Школу щасливого життя Маргарити Січкар», коворкінг «Щастя HUB» та благодійний фонд анімалотерапії.

Історія з насильством у родинах політиків – це не стільки про конкретні прізвища, скільки про те, як публічність маскує звичайні людські проблеми. Січкар не наводить доказів і не називає імен, тож її слова залишаються особистою оцінкою, а не вироком. Але сама тема домашнього насильства в середовищі, де репутація часто важливіша за правду, варта обговорення – принаймні тому, що мовчання тут працює на тих, хто б’є.

Читайте також