2479 днів ув'язнення: лист Галини Довгополої з російської колонії

Лист від Галини Довгополої журналіст і колишній кримський політв'язень Владислав Єсипенко опублікував у Facebook. За його словами, він щоразу боїться відкривати чергове повідомлення, але цього разу з жінкою «умовно кажучи, все добре». Від моменту її ув'язнення в російській в'язниці минуло вже 2479 днів.

У листі Галина Павлівна зізнається, що побоюється повторного інсульту, але не дозволяє собі здаватися. За її словами, здоров'я поступово налагоджується, тиск тримається на рівні 140 на 70–80. Водночас жінка пише, що втратила інтерес до творчості, їй важко вибудувати логічне рішення, руки трясуться, а байдужість стала настільки сильною, що вона може годинами дивитися в одну точку й мовчати — «аби тільки тиша і не чіпали». Вона також згадує про передачу, в якій не було двох нарізних батонів і здобних булочок, і додає: «Якоюсь я стала примітивною». Попри це, у листі звучить і жага до життя: «Хочу до вас!!!»

Нині Галина Довгопола перебуває у виправній колонії №1 у смт Головіно Володимирської області Росії. Нещодавно вона подала клопотання з вимогою позбавити її російського громадянства. До цього, у вересні 2021 року, її етапували туди з московського «Лефортово».

Історія пані Галини — це історія однієї з перших жінок, які стали фігурантками політично вмотивованої справи за статтею про «державну зраду» в окупованому Криму. Уродженка Бахчисарая, вона жила в Севастополі, мала невеликий бізнес — здавала житло відпочивальникам у туристичний сезон. Її донька тримала газетний кіоск, де ще 2014 року продавала українську пресу; через погрози росіян вона разом із сином виїхала з півострова, а Галина Довгопола залишилася, бо не могла покинути власний будинок.

27 листопада 2019 року до її оселі прийшли співробітники ФСБ. Тоді 66-річну жінку затримали й звинуватили у співпраці з українською розвідкою: за версією окупаційного слідства, вона нібито передавала секретні дані про підрозділи Чорноморського флоту Росії. Справу одразу засекретили, судові засідання відбувалися в закритому режимі. Після етапування до Москви до неї довго не допускали українського консула. Українські правозахисники заявляли про численні порушення, а окупанти зрештою засудили жінку до 12 років ув'язнення.

Зараз листи від Галини Довгополої надходять рідко. Її випадок — один із багатьох, що нагадують: за ґратами залишаються люди, чиї імена варто пам'ятати не лише в дні роковин, а й у звичайні дні очікування.