Ж ЖурналЖіночі історії та інтерв'ю

«Миємо склянки в одній воді весь день»: українка розповіла про кухні німецьких ресторанів

·410 слівредакція
«Миємо склянки в одній воді весь день»: українка розповіла про кухні німецьких ресторанів

Українська біженка Людмила Русіна поділилася у TikTok враженнями від залаштунків німецького громадського харчування — і вони виявилися несподіваними.

Людмила Русіна живе в Німеччині від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У своєму відео на платформі TikTok вона розповіла, як уперше зазирнула на кухню місцевого ресторану — це сталося на Різдво 2022 року, коли вона допомагала персоналу.

Найбільше її вразив підхід до миття посуду. «Я була в шоці від німецького ресторану, коли вперше там побувала за лаштунками. Колись у двадцять другому році нам довелося допомагати в одному на Різдво. Я, м'яко кажучи, була здивована, коли побачила, що стакани там мили в одній мийці, не міняючи воду весь день», — пригадує жінка. За її словами, пити з такого посуду вона більше не змогла.

Донька Людмили, яка підробляла в німецьких закладах під час студентських канікул, підтвердила: це цілком звична практика. Більше того, зауважує жінка, місцеві працівники здивувалися б, якби хтось узявся змінювати воду з власної ініціативи.

Згодом вона почала помічати й інші побутові деталі. У багатьох дрібних кафе та кав'ярнях, за її спостереженнями, немає ні туалетів для відвідувачів, ні навіть можливості помити руки перед їжею. Дивує її й ставлення самих німців до таких моментів: «Не раз при мені, коли у кафе у німців падали прибори прямо на вулиці, вони їх піднімали і продовжували ними їсти», — розповідає Людмила.

Ці враження не залишаються лише особистими спостереженнями. Офіційні інспекційні перевірки гігієни питних склянок у німецькому громадському харчуванні регулярно дають невтішні результати — особливо там, де йдеться про літні майданчики та вуличні кафе.

Сама Людмила не поспішає з висновками. «І я не знаю добре це чи погано… Можливо це зміцнює їхній імунітет, і тому вони так довго живуть. А, можливо, і в українських ресторанах це нормальна практика. Бо там мені ще не доводилося бувати за лаштунками», — ділиться вона.

Історія Людмили — це радше не вирок німецькій системі громадського харчування, а нагадування про те, як сильно уявлення про гігієну залежать від звичного середовища. Те, що для однієї людини виглядає як порушення норм, для іншої може бути буденною рутиною, якої ніхто навіть не помічає. А справжня картина зазвичай відкривається лише тим, хто заходить на кухню — з обох боків кордону.

Читайте також