«Жальгіріс підтримує Україну»: Литвиненко про камбек 7:2 та відхід з Харкова

Вільнюський «Жальгіріс» після розгромної поразки 0:3 від тбіліського «Динамо» в першому матчі кваліфікації Ліги конференцій зумів переломити хід протистояння та вийти в наступний раунд. У матчі-відповіді литовський клуб розгромив суперника з рахунком 7:2, а українець Станіслав Біленький оформив хеттрик.

Іван Литвиненко, який місяць тому перейшов до «Жальгіріса» з «Металіста 1925», зізнається, що після першого матчу було емоційно важко. Проте команда зробила правильні висновки: «Ми програли перший тайм в Грузії 0:3, в другому перебудувалися і зіграли значно краще. На матч-відповідь вийшли з цими висновками». За його словами, план тренерів спрацював, а гравці віддали всі сили.

Під час перерви домашнього матчу, коли рахунок був напруженим, футболісти не влаштовували емоційних промов, а просто зібралися в коло, подивилися один одному в очі та домовилися грати «все або нічого». Литвиненко зазначає, що стадіон гнав команду вперед, і гра вдавалася. Коли після рахунку 3:1 суперник знову забив, команда не зламалася: «Я подивився на табло, зрозумів, що є ще 22 хвилини, ми забили вже три, то чому не можемо забити ще два?».

Післяматчеві емоції були неймовірними. Литвиненко зізнається, що майже не спав тієї ночі, а на трибунах були його дружина та син. «Це був наче якийсь землетрус. Всі раділи», — згадує він. Окремо він розповів про момент, коли Біленький забив третій гол: «Я до нього побіг, навалився, а потім на нас як почали всі настрибувати. Я думав, що він задихнеться, і я з ним разом».

Окремо Литвиненко зупинився на атмосфері в клубі та ставленні до України. «У нас дуже сімейна атмосфера, разом з уболівальниками. Вони нас дуже підтримують, літають на виїзні матчі», — каже він. Футболіст також звернув увагу на те, що в Литві багато українців, автівок з українськими номерами, а на трибунах стадіону є напис «Жальгіріс підтримує Україну». Він зізнався, що вперше за довгий час спить спокійно, без думок про обстріли та комендантську годину.

Говорячи про свій перехід, Литвиненко зазначив, що рішення далося непросто, адже він був щасливий у Харкові та мав діючий контракт. Проте поява конкурентів на позицію та бажання грати в Європі вплинули на вибір. Він подякував президенту клубу Богдану Бойко за розуміння та підтримку: «Те, як я спрогресував, і те, що зі мною сталося – все завдяки Харкову та підтримці президента клубу». Розставання відбулося в добрих стосунках, і Литвиненко планує й надалі вболівати за колишню команду.

Попереду на «Жальгіріс» чекає протистояння зі «Хайдуком». Литвиненко визнає, що це великий клуб із потужною підтримкою трибун, але наголошує: «Вони мають розуміти, що Жальгіріс – це не прохідний двір». У команді вірять у свої сили та сподіваються на подальші успіхи в єврокубках.