104-річна Надія Ярмолюк з Волині: секрет довголіття у молитві та господарстві

Надія Ярмолюк, яка мешкає у селі Кухарі на Волині, нещодавно відсвяткувала своє 104-річчя. Незважаючи на солідний вік, жінка має чудову пам'ять і охоче розповідає історії зі свого життя внукам та правнукам. Вона й досі займається хатніми справами, зокрема годує курей, качок і свиней.

Долю Надії Гордіївни не можна назвати легкою. Зі своїм майбутнім чоловіком Петром, який був на сім років старший, вона одружилася незадовго до Другої світової війни. З фронту чоловік повернувся пораненим. У подружжя народилося четверо синів. Щоб прогодувати велику родину, Петро працював на фермі, а Надія — у полі.

Життя розпорядилося так, що чоловік помер майже 60 років тому. Жінці також довелося пережити смерть двох своїх синів. Однак, попри всі випробування, вона зберегла віру та силу духу. Довгожителька розповідає, що кожен свій ранок і вечір починає з молитви, дякуючи Богові. Щоправда, зізнається, що з роками пам'ять іноді підводить: «Молюся. І заблуджу. І вертаюся назад. Раз піду „Отче наш“ добре, а раз вже зблуджу».

Зараз Надія Ярмолюк живе разом із внучкою. Жінка є матір'ю вісьмох онуків, чотирнадцятьох правнуків і вісьмох праправнуків. Її 77-річний син Олексій зізнається, що щасливий, що мати, попри нелегку долю, дожила до такого поважного віку. Він зауважує, що останнім часом мама стала гірше чути, але вважає, що довголіття — це родинна риса: її батько прожив 96 років, а тітка — 102.

Раніше Надія Гордіївна любила співати з сином давні українські пісні, але зараз, за її словами, уже не до співу — вона забула слова. Син довгожительки ділиться зворушливими моментами: «Не раз мама каже: ой, як важко, важко. Видно, Бог забувся про мене, що мені смерті не дає. І от вона плаче, і я так само».

Історія Надії Ярмолюк — це приклад стійкості та віри, які допомагають людині зберегти себе протягом цілого століття. Її життя, сповнене праці та втрат, водночас осяяне любов'ю великої родини, яка й сьогодні оточує її турботою.